Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,

за участю представників сторін:

від позивача -М.В. Шульга

від відповідачів:

(СПД -фізичної особи ОСОБА_1) -ОСОБА_1

(ПП „Гомера-2001”) -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області

від 22.05.2006р.

у справі № 34-23/311-05-9552

за позовом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси

до СПД -фізичної особи ОСОБА_1;

ПП „Гомера-2001”, м. Київ

про визнання угоди недійсною та стягнення 3240,0 грн.,

встановив:

ДПІ в Суворовському районі звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 та приватного підприємства „Гомера-2001” (м. Київ) про визнання недійсною усної угоди купівлі-продажу від 09.09.2002р. на підставі ст. 49 ЦК УРСР (який був чинний на момент дії угоди) із застосуванням наслідків, передбачених цією статтею.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.2006р. (суддя Ю.Г. Фаєр) позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що рішенням Дніпровського райсуду м. Києва від 22.09.2004р. установчі документи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ПП „Гомера-2001” (м. Київ) були визнані недійсними, та визнано ПП „Гомера-2001” таким, що не набуло статусу юридичної особи, оскільки встановлено, що директор і засновник ПП „Гомера-2001” ОСОБА_2 на підставі нотаріально засвідченої заяви                       від 18.12.2001р. вийшов зі складу засновників та передав права засновника і власника гр. ОСОБА_3, який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та не підписував будь-яких документів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства. Вказане свідчить про умисел невідомої особи від імені ПП „Гомера-2001” діяти з метою, спрямованою на ухилення від сплати податків, що порушує основні принципи існуючого суспільного ладу. Крім того судом були застосовані наслідки, передбачені                 ст. 49 ЦК України, а саме: стягнуто з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави все одержане по усній угоді від 09.09.2002р. на загальну суму 3240,0грн., і з ПП „Гомера-2001” на користь СПД -фізичної особи ОСОБА_1 вартість проданих товарів за усною угодою                     від 09.09.2002р. на загальну суму 3240,0грн.

СПД -фізична особа ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням суду, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом в порушення ст. 21 ГПК України притягнуто відповідачем у справі ПП „Гомера- 2001”, яке ліквідоване і не існує з моменту реєстрації та не має статусу юридичної особи. Також скаржник посилається на те, що на момент розгляду справи в суді він не включений в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджено довідкою держреєстратора НОМЕР_1, а тому господарський суд не має права розглядати даний спір. Крім того, СПД -ОСОБА_1 зазначає, що судом в порушення ст.49 ЦК УРСР стягнуто не товар, отриманий за угодою, а його вартість, при цьому суд не звертає увагу, що інша неіснуюча сторона ніколи не відшкодує отриманого і таке рішення неможливо виконати.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги. Клопотання підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 53, 93 ГПК України.

Колегія суддів, керуючись положеннями ст. 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуємого рішення, встановила наступне.

Між ПП „Гомера-2001” (м. Київ) і СПД -фізичною особою                      ОСОБА_1 була укладена усна угода купівлі-продажу на загальну суму 3240,0грн. На виконання угоди СПД -фізична особа ОСОБА_1 отримав за накладною НОМЕР_2 та податковою накладною НОМЕР_2 товар на суму 3240,0грн., в тому числі ПДВ на суму 540,0грн., і сплатив ПП „Гомера-2001” згідно прибуткового касового ордеру НОМЕР_3 суму 3240,0,0грн. (а.с. 10 з оборотом).

Між тим, згідно рішення Дніпровського райсуду м. Києва                              від 22.09.2002р. по цивільній справі № 2-2288/04, порушеній за позовом Авдеєєва Є.М. до ПП „Гомера-2001”, визнані недійсними Статут ПП „Гомера-2001” та Свідоцтво про державну реєстрацію, зареєстровані 05.11.2001р., з дати держреєстрації, Свідоцтво № 35593881 від 19.11.2001р. про реєстрацію ПП „Гомера-2001” як платника податку на додану вартість від дати внесення до реєстру, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ПП „Гомера-2001”та визнано ПП „Гомера-2001” таким, що не набуло статусу юридичної особи, оскільки встановлено, що директор і засновник ПП „Гомера-2001” ОСОБА_2 на підставі нотаріально засвідченої заяви від 18.12.2001р. вийшов зі складу засновників та передав права засновника і власника                         гр. ОСОБА_3, який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та не підписував будь-яких документів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.

Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (чинного на час укладення та виконання оскаржуваної угоди) якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повертається другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови від 28.04.1978р. з наступними змінами „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз'яснив, що до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про наявність умислу невідомої особи від імені ПП „Гомера-2001” в укладені завідомо суперечної інтересам держави та суспільства угоди, яка призвела до настання відповідних наслідків, а саме недоотримання державою грошових коштів у вигляді суми податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, тобто дана угода спрямована на приховування підприємством від оподаткування доходів, і визнав вищевказану угоду недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР із застосуванням відповідних наслідків.

Посилання СПД -ОСОБА_1 на те, що з нього судом неправомірно було стягнуто вартість товару, а не товар, отриманий за угодою, апеляційна інстанція не приймає, так як при неможливості передати майно в доход держави в натурі -стягується його вартість. В судовому засіданні скаржник повідомив, що товар, отриманий ним за спірною угодою, він продав. За таких обставин суд цілком обґрунтовано стягнув з нього вартість товару.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що ПП „Гомера-2001” ліквідовано, а тому не може бути стороною у справі не заслуговують на увагу, оскільки згідно п. 7 ст. 59 ГК України підприємство вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, а не визнання в судовому порядку недійсними статутних документів. Доказів виключення ПП „Гомера-2001” із ЄДРПОУ не надано.

Доводи скаржника про відсутність у нього статусу суб'єкта підприємницької діяльності з посиланням на довідку держреєстратора НОМЕР_1 апеляційною інстанцією відхиляються, оскільки в цій довідці повідомляється, що ОСОБА_1 станом на 20.04.2006р. не звертався до органу державної реєстрації виконавчого комітету Одеської міської ради щодо заміни свідоцтва про державну реєстрацію старого зразка на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного нового зразка, на підставі чого фізичну особу -підприємця не включено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 повідомив, що направляв тільки заяву до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про припинення господарської діяльності, однак не звертався до управління статистики про виключення його з ЄДРПОУ. Отже, на момент розгляду справи він мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, а тому спір за його участю підлягає розгляду в господарському суді.

За таких обставин і враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 53, 93, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1.          Відновити СПД -фізичній особі ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги.

2.          Рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2006р. у справі                     № 34-23/311-05-9552 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко