АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/11904/13 Справа № 22ц-5351/10 Головуючий у 1 й інстанції - Круговий О.О. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.,

суддів Ремеза В.А., Пономарь З.М.,

при секретарі Книш К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року у цивільній справі

за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості та розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року позивачка звернулась до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості та розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачка звернулась із скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року апеляційну скаргу позивачки задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та увалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов*язано відповідача нарахувати та виплатити відповідачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судове рішення в частині задоволення позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього нарахувати та виплатити позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах, що підлягає перегляду та доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

З набранням чинності КАС України 1 вересня 2005 року всі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб*єкт владних повноважень, віднесені до підсудності адміністративних судів (частина 1 2 ст.2, пункти 1,2,7 частини першої статті 3 КАС України).

Законом України від 25 грудня 2008 року №808-У1 до КАС України внесені зміни , за якими спори , пов*язані із соціальними виплатами, на підставі нового пункту 3 частини першої статті 18 КАС України почали розглядати за підсудністю місцеві загальні суди в порядку адміністративного судочинства.

Законом №1691 (пункт 2 розділу 1) вказаний пункт 3 частини першої статті 18 КАС України виключено, а частину першу статті 15 ЦПК України викладено в новій редакції, де за змістом пункту 2 спори, пов*язані із соціальними виплатами, незалежно від статусу відповідача належить розглядати в порядку цивільного судочинства (абзац четвертий пункту 1 розділу 1).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов*язаних із соціальними виплатами» від 9 вересня 2010 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов*язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691-У1, а саме:

- пункту 2 розділу 1: «Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України виключити»;

- пункту 2 розділу 11 : «Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України» «Адміністративні позови , апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд в порядку цивільного судочинства».

2.Визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов*язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1692-У1.

3. Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов*язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691-У1 та Цивільного процесуального кодексу України цього Рішення.

4. Рішення Конституційного суду є обов*язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України ухвалено 9 вересня 2010 року, а ухвала Вищого адміністративного суду України по даній справі постановлена 25 вересня 2013 року.

Оскільки, після 9 вересня 2010 року прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення суди загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства спори, пов*язані із соціальними виплатами, у яких за позовом фізичної особи відповідачем є суб*єкт владних повноважень, не могли розглядати, а повинні розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому, справа за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості та розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду скасувати та закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості та розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Керуючись ст.,ст.209,п.1 ч.1 ст.205,303,307, ч.1 ст.310 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості та розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді