Справа № 11-659 2006 року Головуючий в 1-й інстанції Коваль Р.Й.
Категорія ст. 187 ч.2 КК України Доповідач Козачок С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Ковтуна В.П, суддів: Козачка С.В., Бойко Л.В. з участю прокурора Бардецького О.І. адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 17 серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
засуджено за ст. 187 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід - тримання під вартою.
Строк відбування покарання обчислюється з 2 травня 2006 року. В цей строк зараховано час перебування під вартою під час досудового слідства та судового розгляду справи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 23.01.2001 року Шепетівським міським судом за ст. 140 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, зі сплатою штрафу в розмірі 170 грн.;
11.09.2002 року Шепетівським міським судом за ст.ст. 185 ч.З, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Звільненого 8.02.2005 року умовно-достроково на 11 місяців 23 дні.
засуджено за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід - тримання під вартою.
Строк відбування покарання обчислюється з 1 травня 2006 року. В цей строк зараховано час перебування під вартою під час досудового слідства та судового розгляду справи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Хмельницької обласної лікарні 857 грн. 35 коп. Витрат на лікування потерпілого.
Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 28 квітня 2006 року близько 24 години, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, знаходячись неподалік кафе ІНФОРМАЦІЯ_3, що по АДРЕСА_4, з метою відкритого заволодіння грошима потерпілого, скоїли напад на ОСОБА_3.
Під час нападу обоє умисно руками і ногами наносили удари по різних частинах тіла ОСОБА_3, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження з тривалим розладом здоров'я. Подолавши фізичний опір потерпілого, відкрито викрала з кишені його штанів 1600 грн.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому він посилається на суворість вироку та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і його особі. Вказує, що судом першої інстанції неповно досліджено всі обставини справи і недопитано всіх свідків, що потягло однобічність та неповноту судового слідства. Стверджує, що потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не наносив, в цьому, з невідомих причин, його обмовив ОСОБА_2. Також просить звернути увагу на той факт, що потерпілому повністю відшкодовано спричинену ним шкоду і у останнього відсутні будь-які претензії.
В своїй апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, засуджений ОСОБА_2. просить вирок суду скасувати. Вказує, що немає достатніх доказів його вини у інкримінованому йому злочині. Стверджує, що потерпілого ОСОБА_3. не бив, участі у розбійному нападі не брав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора про обґрунтованість вироку, засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на підтримку апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляцій не вбачає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розбійному нападі на ОСОБА_3., при наведених у вироку обставинах, ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Такими, перш за все, являються покази потерпілого ОСОБА_3. з яких видно, що 28 квітня 2006 року, в день отримання заробітної плати, пішов у кафе ІНФОРМАЦІЯ_3, де грав на гральних автоматах. Там він познайомився з ОСОБА_1, з яким згодом виник конфлікт, в ході якого останній штовхнув його, від чого він впав на землю. Потім його почали бити ногами по різних частинах тіла, в тому числі і в обличчя. Під час побиття з кишені його штанів було викрадено гроші в сумі 1600 грн. Пізніше він втратив свідомість і його було доставлено у лікарню, де йому стало відомо, що його побили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та забрали гроші.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що вони були очевидцями того, як поблизу кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 приставали до потерпілого, волокли його за приміщення кафе, а потім побили. Пізніше засуджені наздогнали їх і ОСОБА_1 дав їм по 100 грн.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він був очевидцем того, як поблизу кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 наносив удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілому, а ОСОБА_1 при цьому спостерігав, щоб цього не побачили сторонні. Про побиття ОСОБА_3. він повідомив адміністратора грального залу ОСОБА_8, який викликав карету швидкої допомоги. Згодом йому стало відомо, що у потерпілого під час побиття було викрадено гроші.
Свідок ОСОБА_8 дав аналогічні покази і доповнив, що після того як йому стало відомо, що потерпілого побили ОСОБА_1 та ОСОБА_2, він знайшов першого і попросив повернути викрадені гроші. ОСОБА_1 віддав йому 384 грн., які в подальшому були вилучені працівниками міліції.
З показів свідка ОСОБА_9 видно, що 28 квітня 2006 року її брат ОСОБА_3 отримав заробітну плату. Наступного дня їй стало відомо, що останній перебуває у лікарні. Від потерпілого вона дізналась про обставини вчиненого на нього нападу.
Суд вірно обґрунтував свої висновки показами засуджених, даними в стадії досудового слідства.
Як видно із матеріалів справи, самі засуджені в стадії досудового і судового слідства обставин розбійного нападу на ОСОБА_3 з метою його пограбування не заперечували і дані факти повністю визнали (а.с. 23-24, 32, 39-40, 49-50).
Ці покази знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, що стали предметом дослідження в судовому засіданні, зокрема даними протоколів очних ставок між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, під час яких ОСОБА_5 підтвердив раніше дані ним покази (а.с. 69-70), протоколами допитів свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на досудовому слідстві (а.с. 14-16, 57-59).
У відповідності до протоколу огляду місця події, зафіксовано обстановку місця вчиненого розбійного нападу на ОСОБА_3. (а.с. 12).
Згідно даних протоколу відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 послідовно розповіли і показали обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_3, який мав місце 28 квітня 2006 року поблизу кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 м. Шепетівки (а.с. 18-21, 25-27, 41-44, 64-67).
При цих відтвореннях згадані очевидці події, а також засуджені детально, в присутності понятих та інших осіб, добровільно розповіли і показали механізм розбійного нападу на потерпілого, подальші деталі розподілу отриманих в результаті розбою грошей.
Відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи, в результаті злочину ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження з тривалим розладом здоров'я (а.с. 103-104).
З постанови про приєднання речових доказів видно, що у ОСОБА_8 вилучено гроші в сумі 384 грн., які йому віддав ОСОБА_1 (а.с. 80).
Отримання потерпілим 28 квітня 2006 року заробітної плати, підтверджується роздруківкою про нарахування заробітної плати на ім'я ОСОБА_3.
Оцінивши зазначені вище докази у їх сукупності з іншими матеріалами справи, місцевий суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку про винність обох засуджених у розбійному нападі.
Колегія суддів вважає, що судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.
Всупереч доводам апеляції, доказами по справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли цілеспрямовано і активно, з єдиним умислом, що спростовує їх твердження про ніби непричетність до розбійного нападу на ОСОБА_3.
Аналіз матеріалів справи дає колегії суддів підстави до висновку, що під час досудового і судового слідства право на захист засуджених не порушувалось, не допущено також інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновків місцевого суду про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у злочині передбаченому ст. 187 ч.2 КК України.
На думку колегії суддів, по справі не встановлено даних, що свідчили б про одержання органами досудового слідства від засуджених показань обманним чи будь-яким іншим протиправним способом.
Отже, доводи апеляцій засуджених з цього приводу безпідставні.
Призначене судом покарання обом засудженим відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, конкретні обставини справи.
Підстав для скасування вироку, його зміни чи пом'якшення покарання апеляційна інстанція не вбачає.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
вирок Шепетівського міськрайонного суду від 17 серпня 2006 року стосовно
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити
без змін, апеляції засуджених - без задоволення.