Справа №1-11/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мовчан Н.В.

Номер провадження 11/788/370/13 Суддя-доповідач - Яременко Г. М.

Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Захарченка О. П., Шунька Г. О.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.,

захисника - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 вересня 2013 року яким,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. С-Балановка, Богодухівського району, Харківської області, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з"являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1794 грн. 29 коп. у відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди та 12000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог потерпілої ОСОБА_5 відмовлено,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду, ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він 03 жовтня 2009 року близько 11.00 год. знаходячись по пр. Харківському в м. Охтирка Сумської області на грунті особистих неприязних стосунків зі ОСОБА_5, виниклих на підставі різних політичних поглядів, з якою був давно знайомий, умисно схопив своєю правою рукою ліву руку потерпілої в районі лучезап»ястного суглобу зліва та лівою рукою схопив в нижній третині лівого плеча, після чого діючи з прямим умислом крутив руку вліво та вправо протягом 5-10 секунд. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 тримаючи правою рукою за лучезап»ясний суглоб лівої руки потерпілої ОСОБА_5, умисно наніс удар кулаком лівої руки в ділянку лівого плеча по передній поверхні та одночасно зробив поштовх і відпустив ліву руку, внаслідок чого потерпіла впала на спину та вдарилася потиличною ділянкою голови. В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого пошкодження сумочно-зв»язочного апарату лівого плечового та ліктьового суглобів, післятравматична привідна контрактура лівого плечового суглобу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою довготривалого розладу здоров»я більше 21 дня.

У поданій апеляційній скарзі і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_4 вважає вирок суду неправосудним та упередженим так, як ґрунтується на припущеннях, в справі відсутні докази його вини, у нього не було мотиву для побиття потерпілої, суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотань та не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про те, що він потерпілу не бив, а вона сама сіла на сідниці. Апелянт вважає, що показання потерпілої і свідка ОСОБА_11. неправдиві, оскільки свідок стояла дальше від місця події та вона є зацікавленою особою на стороні потерпілої, а свідок і потерпіла самі вчинили злочин. Також апелянт посилається на безпідставність неврахування судом терміну його перебування під вартою та стягнення з нього на користь потерпілої шкоди оскільки не потерпілій, а йому заподіяна шкода. Тому засуджений просить вирок суду скасувати і закрити провадження за відсутності події злочину.

Вислухавши доповідь судді про обставини справи та суть поданої апеляції, пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляцію засудженого, думку прокурора Кравцової Л.М., яка вважає, що апеляція засудженого є необґрунтованою, а вирок суду є законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів, дійшла переконання, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України за обставин, викладених у вироку відповідають обставинам кримінальної справи й підтверджені дослідженими в судовому засіданні та оціненими судом доказами. Ці докази є достовірні, допустимі і достатні.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в умисному заподіянні ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень не визнав, посилаючись на те, що 03.10.2009 року біля 11 годин на перехресті пров. Харківського та вул. Жовтневої в м. Охтирка між ним і його знайомою ОСОБА_5 виник конфлікт в зв»язку з різними політичними поглядами і коли вони обоє трималися руками за газету, то вона порвалася і потерпіла швидко сіла на сідниці. Він потерпілій тілесні ушкодження не заподіював.

Спростовуючи доводи засудженого, суд обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_5, дані нею під час судового слідства у справі, оскільки вони є достовірними, логічними, незмінними і узгоджуються з матеріалами справи.

Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_5, вбачається, що в жовтні 2009 року близько 11.00 год. на перехресті вул. Жовтневій та пров. Харківського в м. Охтирка вона з ОСОБА_11 проводила передвиборчу агітацію по виборам Президента України за кандидата ОСОБА_12 і до палатки під»їхав на велосипеді ОСОБА_4, який висловлював образливі слова в адресу кандидата на посаду президента. Потерпіла попросила ОСОБА_4 відійти, але він схопив її ліву руку своїми обома руками та умисно почав викручувати то вправо, то вліво. Вона просила його відпустити та не крутити руку, тоді він наніс удар кулаком лівої руки в ділянку її лівого плеча, відпустив її руку, одночасно штовхнув в груди, після чого вона впала на спину та вдарилась потиличною ділянкою голови.

З показань свідка ОСОБА_11, вбачається, що 03 жовтня 2009 року вона на перехресті вул. Жовтневій та пров. Харківського в м. Охтирка проводила передвиборчу агітацію і почула голос ОСОБА_4, який під»їхав до агітаційної палатки, потім почула крик ОСОБА_5 і побачила як ОСОБА_4 тримав ліву руку потерпілої обома руками та викручував її в різні сторони, при цьому ОСОБА_5 вигукувала: «Боляче, не крути!» Потім засуджений ударив потерпілу, від чого остання ступила декілька кроків назад, впала на спину, вдарившись головою.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 03 жовтня 2009 року біля 11 год. до агітаційної палатки під»їхав ОСОБА_4, а згодом побачила що потерпіла впала і у неї від падіння піднялися високо ноги, а з голови злетіла перука. При цьому ОСОБА_4 стояв біля палатки.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що в жовтні 2009 року біля 11 год. вона стояла і розмовляла з ОСОБА_6, чула крики ОСОБА_4 Потім ОСОБА_6 звернула її увагу, що упала жінка. Вона бачила, що біля агітаційної палатки стояв ОСОБА_4, а незнайомі їй люди піднімали потерпілу.

Також, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується й іншими доказами справи:

- даними протоколів відтворення обстановки і обставин події від 26 травня 2010 року та від 17.12.2010 року з фототаблицею, відповідно до яких ОСОБА_5, в тому числі і з участю судмедексперта, детально розповіла та показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4(т.1 а.с. 64-66, т.2 а.с. 206-208);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 13 від 19.01.2010 року, даними висновків додаткових судово-медичних експертиз № 142 від 27.05.2010 року, № 4 від 06.01.2011 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи № 50/2012 від 01.06.2012 року, відповідно до яких у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого пошкодження сумочно-зв»язочного апарату лівого плечового та ліктьового суглобів, післятравматична привідна контрактура лівого плечового суглобу, які не є небезпечними для життя і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою довготривалого розладу здоров»я більше 21 дня. Виявлено також тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плечового суглобу, лівого передпліччя, грудної клітини зліва (в проекції молочної залози), потиличної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворились не менше ніж від трьох фізичних дій і давність нанесення може відповідати даті 3.10.2009 року. Тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5 могли утворитися за обставин, на які вона вказала, та які продемонструвала при відтворенні обстановки та обставин події 26 травня 2010 року та 17.12.2010 року; (т.1 а.с.70-71, 77-78, т.2 а.с.243-244, т. 3 а.с. 124-128)

Судмедексперт ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердив висновки зазначених експертиз.

З огляду на викладене є безпідставними твердження у апеляції засудженого ОСОБА_4 про те, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях і що в справі відсутні докази його вини. Ці доводи були детально розглянуті судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Не заслуговують уваги і доводи апеляції засудженого про відсутність у нього мотиву для побиття потерпілої, оскільки як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_5, свідка ОСОБА_11 та і показань ОСОБА_4 між засудженим і потерпілою був конфлікт в зв»язку з різними політичними поглядами під час предвиборчої агітації. Окрім того сам механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілій, продемонстрований ОСОБА_5 під час відтворення обстановки і обставин події, висновки судово-медичних експертиз та дії засудженого вказують на умисні дії ОСОБА_4 направлені на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.

Доводи апеляції засудженого про неправдивість показань потерпілої і свідка ОСОБА_11., не можна прийняти до уваги, оскільки показання дані потерпілою ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_11 на досудовому слідстві та під час розгляду кримінальної справи в суді є досить повними, послідовними, логічними та об»єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, а саме з протоколами відтворення обстановки і обставин події, даними висновку судово-медичної експертизи № 13, даними висновків додаткових судово-медичних експертиз № 142, № 4 та висновку комісійної судово-медичної експертизи № 50/2012, про що досить детально у вироку зазначив суд першої інстанції.

Також, є безпідставними і доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 про те, що потерпіла ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_11 самі вчинили злочин, оскільки за заявою ОСОБА_4 про вчинення злочину ОСОБА_5 помічником Охтирської міжрайонної прокуратури була проведена перевірка за результатами якої 21 липня 2010 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 у зв»язку з відсутністю в її діях події злочину, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України, ця постанова після оскарження в Охтирський міськрайонний суд і апеляційний суд Сумської області залишена без змін і 21.09.2010 року набрала законної сили. (т.2 а.с. 111) Окрім цього в справі відсутні дані про звернення ОСОБА_4 з заявою до правоохоронних органів про вчинення злочину свідком ОСОБА_11

Є необґрунтованими і доводи апеляції засудженого про те, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що він потерпілу не бив, оскільки як показали свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_9, вони розмовляли між собою і тому не бачили внаслідок яких дій упала потерпіла. Що стосується показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 і самого засудженого ОСОБА_4 про те, що потерпіла сама швидко сіла на сідниці, то ці показання спростовуються як показами потерпілої ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_11, так і висновком комісійної судово-медичної експертизи, показаннями судмедексперта ОСОБА_13 про неможливість утворення тілесних ушкоджень у потерпілої при обставинах зазначених ОСОБА_4 і відповідно свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8

Посилання засудженого на показання свідка ОСОБА_10, є необґрунтованим, оскільки вказаний свідок будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з»явився про причини неявки суд не повідомив, а тому безпосередньо в судовому засіданні не був допитаний і у суду були відсутні підстави, передбачені ст. 306 КПК України 1960 року для оголошення показань цього свідка. Колегія суддів вважає, що недопит вказаного свідка в судовому засіданні не вплинув на повноту та об»єктивність розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляції засудженого про те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотань є необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи по заявленим ОСОБА_4 клопотанням судом в порядку, передбаченому ст. 296 КПК України 1960 року були винесені мотивовані постанови.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції всебічно, повно і об»єктивно дослідив докази у справі, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 122 КК України. Підстав для закриття кримінальної справи на підставі п.1 ст. 6 КПК України 1960 року, про що поставлено питання в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляції засудженого про безпідставність стягнення судом з нього на користь потерпілої шкоди в зв»язку з тим, що не потерпілій, а йому заподіяна шкода є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено винність ОСОБА_4 в умисному заподіянні потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень та правильно відшкодовано потерпілій заподіяну злочином документально підтверджену матеріальну та моральну шкоду. При цьому суд вірно визначив розмір моральної шкоди з урахуванням моральних страждань, які були понесені потерпілою в результаті вчинення протиправних дій відносно неї засудженим, виходячи з принципу розумності та справедливості.

Колегія суддів вважає, що призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується доводів апеляції засудженого про неврахування судом терміну його перебування під вартою то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки дані доводи в умовах звільнення засудженого від відбування покарання, не порушують законності і обґрунтованості вироку і дане питання може бути вирішено в порядку розгляду питань, пов»язаних з виконанням вироку.

За таких обставин, колегія суддів, знаходячи вирок суду законним, не вбачає підстав для його зміни чи скасування, а відповідно і для задоволення апеляції засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України 1960 року, пунктами 11,15 Розділу Х1 «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 вересня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Захарченко О. П. Шунько Г. О.