АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11629/13 Справа № 433/1888/12 Головуючий у 1 й інстанції - Лукінов К.С. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Свистунової О.В.
суддів Ремеза В.А., Пономарь З.М..
при секретарі Книш К.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства «Найдьон» про визнання договору оренди землі недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до селянського фермерського господарства «Найдьон» про визнання договору оренди землі недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що їй належить земельна ділянка(пай) площею 5,6457 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великомихайлівської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП № 114941 виданого 02 вересня 2005 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1/010502500690.
Зазначила, що 18 квітня 2013 року їй стало відомо про існування договору оренди вищевказаної земельної ділянки, який вона ,як власниця земельної ділянки, ніби то уклала з відповідачем СФГ «Найдьон» 25.02.2009 року строком на 10 років і який зареєстровано у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 26.11.2009 року за № 040913003480. Дану угоду вона не підписувала, з її змістом під час складання угоди не була ознайомлена. Також, позивачка не підписувала і акт прийому-передачі земельної ділянки. Вказані обставини підтверджує висновком експертного почеркознавчого дослідження № 3260-12 від 14.09.2012 року. Тому позивачка вважає, що вказаний договір порушує її право приватної власності. Просила суд визнати недійсним договір оренди землі (паю) укладений між нею ОСОБА_2 та селянським фермерським господарством «Найдьон» від 25 лютого 2009 року строком на 10 років, зареєстрованого у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 26.11.2009 року за № 040913003480.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_2, заперечуючи факт підписання нею оспорюваного договору оренди та акту прийому-передачі земельної ділянки посилалась на висновок експертно почеркознавчого дослідження № 3260-12 складеного 14.09.2012 року. Однак підтвердила, що у 2008 році вона особисто передала усі правовстановлюючі документи Найдьон Ю.І. - голові СФГ «Найдьон» та надала право користування належною їй земельною ділянкою, а сама переїхала до м. Дніпропетровська. Крім того, позивачка підтвердила, що з 2009 року і по 2013 рік, і після її звернення до суду першої інстанції, вона отримувала орендну плату від відповідача, за користування ним належною їй земельною ділянкою. Як зазначила позивачка, з 2008 року, тобто з моменту передачі земельної ділянки відповідачеві, вона просила останнього надати їй договір оренди. Лише 18 квітня 2012 року їй було надано примірник договору оренди від 25.02.2009 року та акт прийому-передачі земельної ділянки з наявністю підписів зроблених від її імені та зазначенням строку його дії - 10 років. Саме із зазначеним фактом позивачка не погоджується, оскільки своєї згоди на визначення строку у 10 років вона не надавала, договір оренди та акт прийому-передачі земельної ділянки не підписувала.
Відмовляючи у позовних вимогах позивачки, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 203, 202 ЦК України, ч.2 ст. 207 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, ст.ст. 215, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України, ст.ст. 124, 125 ЗК України, ст.ст. 6, 18 ЗУ "Про оренду землі", а також виходив з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди землі від 25 лютого 2009 року укладений між ОСОБА_2, яка є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП № 114941 виданого 02 вересня 2005 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1/010502500690 та СФГ «Найдьон» в особі його голови Найдьон Ю.І.
Об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 5,6457 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та власником якої є ОСОБА_2. Строк дії договору 10 років. За користування земельною ділянкою орендар зобов'язується сплачувати орендну плату. Договір зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 26.11.2009 року за № 040913003480.
Згідно до висновку експертного почеркознавчого дослідження № 3260-12 від 14.09.2012 року, підпис від імені ОСОБА_2, що розташований в графі "Орендодавець" в оригіналі Договору оренди земельної ділянки від 25.02.2009 року та графі «Орендодавець Здав:» в оригіналі Акта прийому-передачі земельної ділянки (без дати) згідно договору оренди землі від 25.02.2009 року - виконана не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (а.с.13-23).
В ході розгляду справи представником відповідача оспорювався висновок експертного почеркознавчого дослідження. Ухвалою суду першої інстанції від 11 грудня 2012 року на задоволення клопотання представника відповідача було призначено судово-почеркознавчу експертизу (а.с.41), однак, ухвала суду була повернута експертною установою без виконання, у зв»язку з ненаданням необхідних додаткових порівняльних матеріалів (а.с.88).
У суді апеляційної інстанції, колегією суддів було поставлене на обговорення питання щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи, однак, сторонами відповідного клопотання заявлено не було, а ОСОБА_2 заявила, що не мала, та не має можливості надати для проведення судової експертизи документи у якості порівняльних матеріалів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновок експертного почеркознавчого дослідження № 3260-12, у зв2язку з тим, що він складений відповідно до документів, що не відповідають вимогам наказу МЮ № 53/5 від 08.10.1998 року (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» та вимог Методики судово-почеркознавчої експертизи, вільні зразки підпису за можливістю слід надавати не менше ніж на 15 документах. При цьому зразки повинні бути зіставленими за часом виконання (виконані в максимально наближений час з досліджуваним підписом). Крім того, суд зазначив, що досліджувані документи надійшли до лабораторії у не запакованому вигляді та в неналежній кількості, а експерта не було попереджено про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухилився, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з»ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання факту, що спірний договір та акт прийому-передачі земельної ділянки підписані позивачкою ОСОБА_2 особисто і колегія суддів погоджується із зазначеними висновками.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Колегією суддів було встановлено справжнє волевиявлення позивача ОСОБА_2 щодо розпорядження належним їй майном - земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і цей факт не оспорювався сторонами. Тобто, позивачка добровільно передала земельну ділянку що належала їй на праві власності відповідачеві в особі його голови для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ще у 2008 році. Представник відповідача наполягав, що спірний договір оренди та акт прийому-передачі земельної ділянки був підписаний власноручно позивачкою. Окрім цього, позивачка отримувала орендну плату відповідно до умов спірного договору починаючи з моменту його укладення, з 2009 року та по 2013 рік, про що свідчать відповідні відомості на отримання орендної плати (а.с.83-85, 93), а також пояснення самої позивачки в ході розгляду справи. За таких обставин позивачка знала і розуміла, що вона отримує орендну плату від СФГ «Найдьон» відповідно до умов, встановлених спірним договором оренди землі від 25.02.2009 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції також встановлено, що з часу укладення зазначеного договору оренди землі позивачка фактично виконувала умови договору оренди землі, відповідач сплачував позивачці орендну плату, а остання одержувала передбачену договором орендну плату з часу укладення договорe.
Наведені обставини свідчать, що мала місце фактична передача земельної ділянки, виконання сторонами умов договору, оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру».
Посилання позивачки на те, що про існування оспорюваного договору вона не знала та була введена в оману відповідачем, є необгрунтованим, оскільки отримувала орендну плату та схвалювала вказаний договір його виконанням. За наявності зазначених обставин підстав для визнання договору оренди землі недійсним небуло, оскільки своє волевиявлення щодо вказаного договору ОСОБА_2 проявила у фактичному його виконанні. Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що позивачка приступила до виконання своїх обов'язків та реалізації своїх прав, щодо отримання орендної плати та відповідно фактично схвалила спірний договір, а тому підстави для задоволення позову відсутні. У зв»язку з чим, посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі відносно строку позовної давності не може бути прийнято до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування правильного по суті рішення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року
- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді