АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10286/13 Справа № 2-8245/10 Головуючий у 1 й інстанції - Башмаков Є.А. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Пономарь З.М., Прозорової М.Л.

при секретарі Литвиненко Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року у цивільній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У проваджені Жовтневого районного суду м. Дніпорпетровська перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року, з метою забезпечення позовних вимог було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову та накладено арешт в межах заявлених вимог - 389 248,78 грн.: - на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено частково.

08 серпня 2013 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2009 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року у задоволенні заяви позивача відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду від 13.08.2013 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву та частково скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою від 04.12.2009 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у грудні 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 04 грудня 2009 року, суд першої інстанції, керуючись ч.1 ст.151 та ч.1 ст. 152, 153 ЦПК України, забезпечив позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом накладення арешту в межах заявлених вимог - 389 248,78 грн.: - на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження (а.с.39).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено частково (а.с.76-78).

08 серпня 2013 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2009 року, однак, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року у задоволенні заяви позивача відмовлено (а.с.214). Підставою для відмови судом визначено відсутність відомостей щодо виконання рішення суду від 26.04.2010 року, а також наявність в матеріалах справи чинної на час звернення позивача ухвали суду від 06.03.2013 року, якою відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову відповідачу ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що ухвалу про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову суд першої інстанції виніс при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням порядку, встановленого для вирішення такого питання, а тому вона підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В силу ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Щодо посилання суду першої інстанції на чинність ухвали від 06 березня 2013 року. Дійсно, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо скасування заходів забезпечення позову,

з тих підстав, що його доводи не спростовують висновків суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Вказана ухвала оскаржувалась у апеляційному порядку саме позивачем у справі - ПАТ КБ "ПриватБанк", однак, суд апеляційної інстанції відхилив скаргу з тих підстав, що апелянтом не надано доказів належності майна, щодо якого підлягало зняти заходи забезпечення. Крім того, саме ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 липня 2013 року зазначено, що позивач - ПАТ КБ "ПриватБанк" - до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову - не звертався, однак не позбавлений такого права.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" "....заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших підстав відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування...."

Саме, враховуючи право на звернення до суду з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, роз'яснене судом апеляційної інстанції, 08 серпня 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" і звернувся з відповідною заявою до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, оскільки, на сьогоднішній день між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо часткового погашення заборгованості за рахунок реалізації заставного майна, а саме: Сідловий тягач Е, НОМЕР_3, кузов/ шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, 2000р.в.; Сідловий тягач Е, НОМЕР_6, кузов/шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2001р.в. Дані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи довіреностями наданими відповідачем ОСОБА_2 від 06.11.2012 р. та 19.11.2010 р. на ім»я ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 202-210), однак, судом першої інстанції не було враховано зазначене та не надано відповідної оцінки наданим доказам.

Таким чином, позивач, скориставшись правом наданим ст. 151 ЦПК України забезпечив позов, оскільки існував ризик продажу заставного майна без згоди Банку та не направлення коштів від реалізації на погашення кредитної заборгованості.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" та ОСОБА_2, про стягнення заборгованості було задоволено частково і на даний час досягнуто згоди, щодо добровільного погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок реалізації заставного майна, яке ОСОБА_2 добровільно передав позивачу відповідно до Актів прийому автомобілів від 21.12.2009 р. та від 23.10.2012 р.

Відповідно до п.3 та п.6 ст. 154 ЦПК України суд, за заявою однієї із сторін, може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи, на сьогоднішній день змінилися обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову і відпала потреба в забезпеченні позову в частині накладення арешту на майно, визначене сторонами, та досягнуто згоди щодо погашення кредитної заборгованості за рахунок реалізації заставного майна. ПАТ КБ "ПриватБанк" реалізуючи своє справо звернулось до суду з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, що не суперечить нормам чинного законодавства та відповідає роз'ясненням наданим Постановою № 9 від 22.12.2006 р. Пленуму Верховного Суду України. Саме для реалізації вищевказаного майна необхідно частково зняти арешт накладений судом в рамках розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" звертались до суду з відповідними заявами.

Однак, в порушення згаданих вище вимог процесуального закону, відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо часткового скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не з»ясував обсяг майна на яке накладено арешт в межах суми заявлених вимог, не врахував, що накладення арешту на все майно боржника перешкоджає позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснювати всі можливі заходи, щодо погашення заборгованості за кредитним договором, не врахував і ту обставину, що ОСОБА_2 погоджується реалізувати вищевказане майно, оскільки на даний час досягнута згода щодо реалізації майна, в рахунок погашення заборгованості.

За таких обставин та з врахуванням того, що судом першої інстанції питання щодо часткового скасування заходів забезпечення позову вирішено з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню згідно із п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року - скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

В задоволенні іншої частини апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді