АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10250/13 Справа № 2/205/1449/13 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свитунової О.В.

суддів Пономарь З.М., Прозорової М.Л.

при секретарі Литвиненко Ю.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року по справі

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року провадження по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було закрито, у з»язку з тим, що не передбачено діючим законодавством звертатися до суду з позовом до померлих осіб, а відтак дана справа підлягала закриттю з підстав того, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 28 лютого 2013 року провадження у вищевказаній справі було відкрито та справу призначено до розгляду. В ході розгляду справи, до початку розгляду справи по суті було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відділом реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 02 січня 2009 року було зроблено актовий запис про смерть № 2 (а.с.45,46). Враховуючи вищевказані обставини та у зв»язку з тим, що на думку суду не передбачено діючим законодавством звертатися до суду з позовом до померлих осіб, у відповідності до вимог п.1ч.1 ст.205, ст. 206 ЦПК України, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому, провадження у вищезазначеній цивільній справі ухвалою Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року було закрито.

Колегія суддів вважає, що такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Статтею 205 ЦПК України передачений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя відкриває провадження у справі.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК Ураїни суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

А у відповідності до вимог ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про цивільне право та суб»єктивний склад спору де однією зі сторін у спорі є, як правило фізична особа.

Отже, спір у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» - юридичної особи до відповідача - фізичної особи про стягнення заборгованості, який випливає з кредитних правовідносин, слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту прав кредиторів.

Відповідно до вимог ст.. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов»язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Не входять до складу спадщини права та обов»язки, що нерозривно пов»язані з особою спадкодавця. Кредитні правовідносини не є особистими правовідносинами, що не допускають правонаступництво, оскільки здійснення цього права не пов»язане з певною особою, а тому може здійснюватись і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Встановивши факт смерті відповідача у справі, суд, на підставі вимог ст.. 37 ЦПК України повинен був залучити до участі у справі правонаступника відповідача.

Крім того, суд мав враховувати, що відповідно до вимог ст.. 607 ЦК України зобов»язання припиняється неможливістю його виконання у зв»язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Тобто, суд першої інстанції мав враховувати, що спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а за відсутності чи недостатності спадкового майна кредитне зобов»язання припиняється неможливістю виконання чи недостатністю спадкового майна, а не смертю боржника, як помилково встановлено судом. Судом не з»ясовані усі обставини щодо відкриття спадщини, тобто, не встановлено наявність або відсутність спадкоємців, не здійснено запиту до нотаріальної контори щодо встановлення факту відкриття спадкової справи, а також факту прийняття спадщини, не встановлено, чи надходили до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини (вимоги ст.. 1268,1270 ЦК України).

Згідно до п.1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов»язаний зупинити провадження у справі в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, до встановлення правонаступника. Як вбачається з матеріалів справи, судом було отримано лише повідомлення про смерть відповідача та копію актового запису про смерть (а.с.39,44-46). На томість клопотання позивача у справі, про забезпечення доказів, немотивованою ухвалою суду було залишено без задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції не з»ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення для прийняття рішення про закриття провадження у справі та дійшов помилкового висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Тобто, висновки суду, що не передбачено діючим законодавством звертатися до суду з позовом до померлих осіб, у зв»язку з чим справа підлягала закриттю з підстав того, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є безпідставними.

З урахуванням наведеного і відповідно до ч.1 ст.311 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 311, 312,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді