АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10269/13 Справа № 0417/2-1399/11 Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.

суддів Прозорової М.Л. Ремеза В.А.

при секретарі Литвиненко Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення завдатку за договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення завдатку за договором купівлі-пордажу будинку та земельної ділянки. Рішенням суду з ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_3 стягнуто грошову суму у розмірі 160 000,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. (а.с. 47-48).

Крім того, ухвалою апеляційного суду Дніпорпетровської області від 25 липня 2012 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_4, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі третя особа - ОСОБА_2 просить колегію суддів скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.45).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що судом першої інстанції встановлено, що між позивачкою та відповідачкою досягнуто домовленості про фактичне укладання договору купівлі - продажу будинку та земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1.

На підтвердження вказаної домовленості між сторонами, згідно розписки від 16.04.2008 року, позивачкою було передано відповідачці завдаток у розмірі 20000 доларів США /а.с. 5/. Згідно до умов визначених сторонами у вказаній розписці, договір купівлі - продажу повинен бути укладений не пізніше кінця червня 2008 року. Проте, у встановлений строк, договір купівлі - продажу укладений не був, грошову суму відповідачка не повернула. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідачки на користь позивачки зазначену суму.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 526, 570 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки в даному випадку передана позивачем відповідачу сума є авансовою сумою.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі третьою особою у справі, що у відповідності до вимог ст. 60 СК України подружжю на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте за час шлюбу, а відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово, а апелянт такої згоди не давав і зазначене залишилось поза увагою суду першої інстанції, не може бути прийнято до уваги, оскільки, сам між позивачкою та відповідачкою у справі договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки укладено не було, а передана позивачкою сума не є завдатком, оскільки, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови. А наявну в матеріалах справи розписку відповідачки про отримання нею завдатку не можна вважати договором, яким стверджуються наміри та взаємні зобов'язання сторін щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та споруд.

З огляду на викладене, судом встановлена відсутність між сторонами договірних відносин та зобов»язань, сума переданих позивачкою відповідачці коштів не є завдатком, тому, суд першої інстанції правильно вирішив питання про стягнення на користь позивачки суми переданого нею авансу. А відтак, спростовуються посилання апелянта на обов»язковість його письмової згоди.

Крім того, доводи апелянта, що під час розгляду справи поза увагою суду залишився факт отримання відповідачкою грошей за розпискою у меншому розмірі колегія суду не бере до уваги, тому що згідно до вимог із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Суд першої інстанції розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення колегією суддів не встановлено, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді