АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10278/13 Справа № 443/676/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Тарабан Є.О. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Порзорової М.Л., Ремеза В.А.

при секретарі Литвиненко Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Царичанського районного суду Дніпорпетровської області від 26 липня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції, Акціонерного комерційного банку «Трансбанк», ОСОБА_3 про виключення майна з акта-опису й арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції, Акціонерного комерційного банку «Трансбанк», ОСОБА_3 про виключення майна з акта-опису й арешту.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпорпетровської області від 26 липня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позивачем у даній справі не доведено, що накладенням арешту на заставлене майно порушено її майнові права.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Як роз'яснено у пункті 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Таким чином, спір про виключення майна з опису або звільнення його з-під арешту за своєю правовою природою є віндикаційним спором, у якому власник майна (ст.387 ЦК України) або титульний володілець майна (ст.396 ЦК України) реалізовує своє право на витребування майна з чужого незаконного володіння.

Порядок звернення стягнення на заставлене майно регламентовано ст. 20 ЗУ «Про заставу», якою встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. З аналізу наведених норм закону та Договору застави слідує, що заставодержатель набуває право розпорядитися предметом застави (звернути стягнення на предмет застави) з дня набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника коштів за простроченим основним зобов'язанням чи звернення стягнення на заставлене майно або ж з дня вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно.

Судом встановлено, що 02 липня 2007 року між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 02/07/07 МКГ, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_3 отримала від банківської установи кредит у сумі 30 000 грн. (а.с.9-11).

Для забезпечення кредитного договору АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_3 02 липня 2007 року уклали договір застави № 02/07 МК/3, відповідно до якого предметом застави визначено наступне майно:

- Установка для видування пляшок ПЕТ 2004р.в. с/н 00154, «Etallon»,

- Компрессор 2004р.в. с/н 23498, призв.«Etallon»,

- Установка для розливу газованих напоїв УГН-24 2006 р.в. с/н ДКПП 29.53.14,

- Компрессор РМ-3138.01 (500/1700) 2006р.в. с/н 658328.

Відповідно до п.1.2 Договору застави, предмети застави належать ОСОБА_3, відповідачці у справі, на праві приватної власності, а саме:

1.Установка для видування пляшок ПЕТ 2004р.в. с/н 00154, виробництва «Etallon»- До говір купівлі-продажу №41 від 09 серпня 2004 року, укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_3

2. Компрессор 2004 р., с/н 23498, призв. «Etallon»- Договір купівлі-продажу №41 від 09 серпня 2004 року, укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_3

3. Установка для розливу газованих напоїв УГН-24 2006 р.в. с/н ДКПП 29.53.14- Договір купівлі-продажу №22/08 від 22 серпня 2005 року, укладеного між СПД-ФО ОСОБА_5 та підприємцем ОСОБА_3

4. Компрессор РМ-3138.01 2006р.в. с/н 658328- видаткової накладної №РН-0000062 від 14.09.2006р., виданої ПП ОСОБА_6 на зазначений товар на загальну суму 11 450,00 грн. та гарантійним свідоцтвом від 14.11.2006 р.

Відповідно до п.1.5. Договору застави: ОСОБА_3, як заставодавець свідчить, що предмет застави належить їй на праві власності, до цього часу нікому не проданий, не подарований, в оренду не зданий, прав третіх осіб на нього не існує, під забороною (арештом) не знаходиться, в заставі, в тому числі податко вій не знаходиться, не переданий в володіння, користування та розпорядження іншим особам, довіреності на розпорядження, в тому числі з правом відчуження, щодо предме ту застави не видавались, він повноважний розпоряджатися предметом застави. Судо вого спору щодо предмету застави немає.

02 квітня 2012 року при примусовому виконання виконавчого листа № 2-119 виданого 14 січня 2011 року Царичанським районним судом пор стягнення з ОСОБА_3 на користь АКБ «Трансбанк» боргу у сумі 15 816,70 грн. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції 02 квітня 2012 року було складено акт опису й арешту вищевказаного майна, що є предметом застави (а.с.7-8).

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В своїй позовній заяві Позивачка жодним чином не довела підстави своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги, що накладення арешту на заставлене майно порушує майнові права позивачки є безпідставними, оскільки, позивачкою не надано ні суду першої інстанції ні апеляційному суду доказів, які б свідчили про наявність її права на заставлене майно. Позивачка також не надала доказів того, що вона прийняла спадщину, тим самим не довела свого права власності на частку обладнання, як спадкоємець.

Отже, суд дійшов правильного висновку, що на теперішній час право позивачки не порушено і підстави для його поновлення відсутні.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. ,73, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді