АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/12298/13 Справа № 180/2491/13 Головуючий у 1 й інстанції - Хомченко С.І. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
суддів Ремеза В.А., Пономарь З.М.
при секретарі Книш К.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»
на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що за під роботи на ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.
За результатами огляду МСЕК, позивачу встановлено 30 % втрати професійної працездатності. В зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки втратив працездатність, перестав бути повноцінною людиною, стан його здоров'я незадовільний, не може працювати. Все це порушує нормальні життєві зв'язки. Просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.
Рішенням Марганецького міського суду, Дніпропетровської області від 30 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнено з ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач працював у ПАТ " Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на посаді підземного машиніста електровоза.
Під час праці 08.08.2012 року з позивачем на робочому місці стався нещасний випадок, про що був складений акт №34/12/1 від 15.03.2012 року про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.
Висновком МСЕК від 27 лютого 2013 року позивачу встановлено третю групу інвалідності та 30% стійкої втрати професійної працездатності.
Виходячи з медичних висновків, акту про нещасний випадок на виробництві, суд прийшов до правильного висновку про те, що у зв'язку з невиконанням вимог інструкції по охороні праці, технічно незадовільним станом виробничих об'єктів,зданій, споруд, приміщень,з позивачем стався нещасний випадок.
Суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини справи та керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року у справі про страхові виплати, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяна моральна шкода і вона повинна бути відшкодована відповідачем.
Визначаючи суму, необхідну на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано врахував розмір проценту втрати позивачем професійної працездатності, ступінь та характер фізичних та душевних страждань, що останній став інвалідом у зв'язку з чим був звільнений з роботи та позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, а також виходив із засад розумності та справедливості.
Так, згідно абзацу 9 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до вказаного закону. Проте право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно відповідно до об'єму та часу спричинення позивачу відповідачем моральної шкоди, стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - відхилити.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді