Справа № 764/8590/13-к

1-кп/764/275/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

суддів - Лушнікова В.Ф., Орлової С.В.,

при секретарі - Коваль А.О.,

за участю прокурорів - Циганкової О.К., Мавдрика М.Я.,

потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12012140000000023 від 21 листопада 2012 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, холостого, із неповною середньою освітою, не працюючого, не маючого постійного місця проживання, раніше судимого: 06 травня 2003 року Нахімовським районним судом міста Севастополя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; 25 грудня 2003 року Нахімовським районним судом міста Севастополя за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 25 жовтня 2005 року звільнення від відбування покарання відмінено, направлений для відбування покарання, постановою Керченського міського суду АР Крим від 05 травня 2009 року звільнений 13 травня 2009 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в період часу з 23 години 30 хвилин 12 травня 2012 року по 01 годину 10 хвилин 13 травня 2012 року, перебуваючи у приміщені квартири АДРЕСА_1, у стані алкогольного сп'яніння, посягаючи на життя іншої людини, з метою вбивства, умисно завдав ОСОБА_4 шляхом нанесення ударів ножицями тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення передньої бічної поверхні черевної стінки праворуч, трьох колото-різаних поранень передньої бічної поверхні грудної клітки справа, шести колото-різаних поранень передньої бічної поверхні тіла праворуч, двох колото-різаних поранень передньої поверхні черевної стінки, колото-різаного поранення задньої бічної поверхні лівого передпліччя в проекції зап'ясткового суглобу, колото-різаного поранення передньої поверхні лівого передпліччя в проекції зап'ясткового суглобу, колото-різаних поранень передньої бічної поверхні правого передпліччя в середній третині, колото-різаного поранення задньої поверхні правого передпліччя у нижній третині, що призвело до гострого недокрів'я, в результаті якого настала смерть потерпілої на місці скоєння злочину, після чого ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в умисному вбивстві ОСОБА_4 визнав частково та показав, що з ОСОБА_4 був знайомий з 2010 року, іноді мешкав в її квартирі АДРЕСА_1 та допомагав їй по господарству, а також робив ремонт в під'їзді цього будинку. Пізно ввечері 12 травня 2012 року він домовився з нею про зустріч та приїхав до неї, перед цим випив приблизно 200 г горілки. Вона почала вимагати від нього, щоб він закінчив ремонт в під'їзді, на що він відповів, що з ним ще не розрахувались за виконану роботу. Між ними виник конфлікт, в ході якого вона почала на нього кричати, ображати, сказала, що його чекає тюрма, чим довела його до агресивного стану, в результаті чого він схопив, перше, що йому потрапило під руку, та почав наносити їй численні хаотичні удари в різні частини тіла. Вона намагались захищатись, кликала про допомогу, потім втратила свідомість та впала на підлогу. Після цього він побачив, що в нього в руках ножиці, інстинктивно помив руки та залишив квартиру, при цьому забрав мобільний телефон та 25 гривень із її куртки. Ножиці та телефон потім викинув. У вчиненому розкаявся та пояснив, що навмисно вбивати ОСОБА_4 він не бажав, вважає, що його дії, які він не усвідомлював, були спровоковані та викликані її неправомірною поведінкою, пред'явлений потерпілою позов у розмірі 33093,14 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди у розмірі 30000 гривень визнав у повному обсязі.

Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого, а також, в зв'язку з запереченням обвинуваченим наявності у нього умислу на вбивство та частковим визнанням на початку судового розгляду заявлених потерпілою ОСОБА_2 позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди - допитом потерпілої і дослідженням документів на підтвердження позовних вимог, акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особистість обвинуваченого.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що після вбивства її доньки - ОСОБА_4, вона, з метою усунення слідів забруднення в квартирі, які залишились після вчиненого обвинуваченим злочину, була вимушена зробити в ній ремонт, на який витратила 33093,14 гривні.

Згідно кошторису ПП «Тропік» вартість робіт по ремонту квартири склала 13221,30 гривень, вартість придбаних на ремонт матеріалів склала 19871,84 гривень, а загалом - 33093,14 гривень.

Як вбачається з акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 123 від 19 червня 2013 року обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення діяння, яке йому інкримінується, будь-яким психічним захворюванням або тимчасовим хворобливим розладом не страждав, по своєму психічному стану усвідомлював значення своїх дій та керувався ними. З врахуванням індивідуально-психологічних особливостей, рівня інтелектуального розвитку, емоційного стану ОСОБА_3 міг вірно сприймати обставини, що мають значення для справи та давати щодо них вірні показання.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена, дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доводи обвинуваченого про те, що він не бажав навмисно вбивати ОСОБА_4, що його дії були спровоковані та викликані її неправомірною поведінкою, були перевірені судом в ході судового розгляду, однак суд визнає їх неспроможними, оскільки вони спростовуються висновками амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, згідно з якими на момент вчинення кримінального правопорушення він усвідомлював значення своїх дій та керувався ними, об'єктивність яких не викликає у суду сумніву, та, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення, кількість та направленість нанесених ударів, механізм завдання, характер і тяжкість поранень, приходить до висновку, що в момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4, хоча і не бажав, але свідомо припускав їх настання, тобто діяв з умислом на позбавлення її життя.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує суспільну небезпеку і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що його характеризують, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про ступінь суспільної небезпеки вчиненого, суд враховує, що вказане кримінальне правопорушення зазіхає на охоронюване кримінальним законом життя людини, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

При таких обставинах, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 повинно відбуватись в умовах ізоляції від суспільства, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий та притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, постійного місця проживання не має, не працює та законного джерела доходів не має, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога не знаходиться, страждає алкоголізмом з вираженим синдромом залежності, потребує лікування на загальних підставах, дільничним інспектором характеризується негативно, знову скоїв умисне особливо тяжке кримінальне правопорушення, що вказує на стійкість його злочинних намірів та небезпечність для суспільства. Однак, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєне кримінальне правопорушення, а має за мету виправлення та перевиховання засуджених, попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, враховуючи що обвинувачений у судовому засіданні заявив, що кається у вчиненому, висловив жаль з приводу скоєного ним, суд вважає за можливе призначити йому єдиний вид покарання - позбавлення волі, передбачений санкцією статті, на строк, не пов'язаний з максимальним. Враховуючи викладене, підстав для застосування до нього положень ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 33093,14 гривень та моральної шкоди у розмірі 30000 гривень, на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки шкоду завдано діями обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів. Витрати за проведення експертизи наркотичних засобів та прекурсорів № 1/261 від 01 червня 2013 року у сумі 588 гривень 48 копійок належить віднести на рахунок держави, оскільки вказана експертиза не пов'язана з пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням.

Арешт на майно не накладено, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на десять років.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Сімферопольському СІЗО № 15 УДПтСУ в АР Крим і м. Севастополі - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 13 серпня 2013 року. Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання його попереднє ув'язнення з 07 червня по 06 жовтня 2012 року із розрахунку день за день.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 33093,14 (тридцять три тисячі дев'яносто три) гривні 14 копійок, на відшкодування моральної шкоди - 30000 (тридцять тисяч) гривень, а всього - 63093 (шістдесят три тисячі дев'яносто три) гривні 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 531 від 15 червня 2012 року у сумі 1058 гривень 40 копійок, судово-дактилоскопічної експертизи № 632 від 16 липня 2012 року у сумі 1058 гривень 40 копійок, судово-дактилоскопічної експертизи № 631 від 16 липня 2012 року у сумі 2942 гривень 40 копійок, судово-дактилоскопічної експертизи № 641 від 16 липня 2012 року у сумі 1058 гривень 40 копійок, судово-трасологічної експертизи № 663 від 12 липня 2012 року у сумі 1528 гривень 80 копійок, додаткової судово-дактилоскопічної експертизи № 826 від 17 серпня 2012 року у сумі 1839 гривень, молекулярно-генетичної експертизи № 7/102 від 13 вересня 2012 року у сумі 3714 гривень 48 копійок, молекулярно-генетичної експертизи № 7/103 від 14 вересня 2012 року у сумі 3183 гривень 84 копійок, молекулярно-генетичної експертизи № 7/7 від 31 січня 2013 року у сумі 3537 гривень 60 копійок, молекулярно-генетичної експертизи № 7/8 від 23 січня 2013 року у сумі 1768 гривень 80 копійок та молекулярно-генетичної експертизи № 7/9 від 23 січня 2013 року у сумі 1768 гривень 80 копійок, а всього - 23458 (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 92 копійки.

Витрати за проведення експертизи наркотичних засобів та прекурсорів № 1/261 від 01 червня 2013 року у сумі 588 гривень 48 копійок - віднести на рахунок держави.

Речові докази: спеціальний пакет НДЕКЦ 1565410 з екстрактом канабісу, три спеціальних пакети НДЕКЦ №№ 1633802, 0238645, 0238642 с постільною білизною, білий конверт з презервативом, два білих конверти зі змивами речовини бурого кольору, два білих конверти зі змивами з презервативу, білий конверт з нігтями, блакитний поліетиленовий пакет з речами, білий поліетиленовий пакет з ножем, спеціальний пакет НДЕКЦ 1564243 із замком, спеціальний пакет НДЕКЦ 0224845 із недопалком, білий поліетиленовий пакет з брюками, білий конверт зі зразками волосся, блакитний поліетиленовий пакет з двома тюлями та кріпленням до них, білий поліетиленовий пакет з водолазкою та бюстгальтером, дві підставки для ножів з ножами, білий конверт з із вмістом попільнички, передані на зберігання в камеру схову Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко