Справа №  22ц-3331/2006                      'Головуючий в суді 1 інстанції Невгад Л.М.

Категорія 34                                            Доповідач в суді 2 інстанції Хопта С.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Хопти С.Ф.,

суддів: Даценко Л.М., Касьяненко Лі.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: Гребінківська селищна рада як орган опіки та піклування, управління освіти і науки Білоцерківської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визначення місця проживання та відібрання дитини і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом посилаючись на те, що мати дитини ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої обов'язки щодо виховання та догляду за сином. В даний час він проживає у приватному будинку своєї матері в смт. Гребінки, має всі можливості утримувати і виховувати дитину, син дуже прихильний до нього, а тому в інтересах дитини, просив визначити місце проживання ОСОБА_3, 1999 року народження з батьком.

Відповідачка звернулась з зазначеним зустрічним позовом, посилаючись на те, що з дня народження, з 31.01.f999 року по 11.01.2006 року її неповнолітній син ОСОБА_3проживав з нею. 11.01.2006 року мати позивача ОСОБА_4 самочинно, без її відому забрала дитину з дитячого садочка і відвезла в смт. Гребінки, де позивач утримував її, перешкоджав їй бачитися з сином, ховав дитину від неї. Вважає, що позивач своєю неправомірною поведінкою створював реальну загрозу здоровю дитини, оскільки син з часу викрадення постійно хворів. З 23 травня 2006 року   дитина  проживає  з   нею.   Відповідачка   просила   визначити   місце проживання дитини з нею, а також стягнути з позивача на ЇЇ користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2006 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з матір'ю ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя, та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони з 23 січня 1998 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2004 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розлучення син ОСОБА_3 залишився проживати з матір'ю.

Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2004 року позивач ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно в розмірі 1/4  частини від усіх видів заробітку. Позивач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 2684 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2005 року за позовом ОСОБА_1 відповідачку ОСОБА_2 та їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 було визнано такими, що втратили право користування належною позивачу на праві власності АДРЕСА_1

11.01.2006 року мати позивача ОСОБА_4 самочинно, без дозволу матері ОСОБА_2, та не повідомивши її, забрала малолітнього ОСОБА_3 з дитячого садочка і відвезла в смт. Гребінки, у зв'язку з чим, відповідачка звернулась до органів внутрішніх справ та до суду.

З 23 травня 2006 року син ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю в АДРЕСА_2

Відповідачка ОСОБА_2 з дня народження сина по теперішній час належним чином виконувала свої батьківські обов'язки, турбувалась про здоровя, матеріальне забезпечення, виховання та розвиток сина ОСОБА_3. Відповідачка має добрі житлово-побутові умови, проживає у власній, відремонтованій двокімнатній квартирі, оснащеній меблями та побутовою технікою, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування відділу охорони дитинства управління освіти і науки Білоцерківської міської ради № НОМЕР_1 за місцем постійного проживання дитини, орган опіки і піклування вважає можливим проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір'ю.

Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин справи, суд дійшов обгрунтованого висновку про визначення місця проживання дитини з матір'ю.

Доводи апелянта про те, що у нього більше можливості надати увагу дитині в плані навчання, догляду за його здоров'ям не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами, його ж позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій апелянт просив залишити дитину з матір'ю, позовною заявою апелянта про визнання дитини такою, що втратила право користування власним житлом позивача, доказами про наявність у позивача заборгованості по аліментам, доказами про прихильність дитини до матері, про особисте ставлення матері до виконання своїх батьківських обов'язків, висновком органу опіки і піклування відділу охорони дитинства управління освіти і науки Білоцерківської міської ради за постійним місцем дитини, тому до уваги не приймаються.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про порушення вимог закону при залишенні без задоволення клопотання про призначення по справі судової психологічно-психіатричної експертизи, оскільки суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини не потрібно спеціальних знань в галузі судової психології та психіатрії.

Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду про більшу прихильність дитини до матері, про належне виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків, про доцільність проживання дитини з матір'ю, тому не можуть бути прийняті до уваги.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному  порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.