№ 249/6589/13-к

В И Р О К

Іменем України

                                          м.Шахтарськ

06 грудня 2013 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

-головуючого -судді Шеметової Н.Г.

-при секретарі -Одьожній Т.В.

за участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, законного представника потерпілого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу Шахтарського міськрайонного суду кримінальне провадження № 249/6589/13-к за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який не має постійного місця роботи, раніше судимого вироком Шахтарського міськрайонного суду від 02 липня 2012 року за ст.186 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин; знятого з обліку КВІ у зв»язку із відбуттям покарання 29 жовтня 2012 року, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,

                                         в с т а н о в и в :

26 липня 2013 року близько 16 години 10 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку № 40 по вул.Суворова м. Шахтарська Донецької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше йому незнайомого малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомив останньому неправдиві відомості про те, що необхідно сходити нібито до його знайомого, що мешкає у квартирі АДРЕСА_2 поцікавитися його самопочуттям, при цьому запропонував ОСОБА_2 передати йому у тимчасове користування належний потерпілому мобільний телефон «Нокіа Х2», пообіцявши повернути відразу після виконання свого прохання. Після того, як потерпілий добровільно передав йому вказаний мобільний телефон вартістю 450 гр. 45 коп. з сім картою оператора МТС вартістю 10 гривень, з грошовими коштами на рахунку у сумі 30 гривень, а сам пішов до вказаної квартири, ОСОБА_4

Б.О., заволодівши шляхом обману майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник,заподіявши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 490 гр. 45 коп.

Таким чином, повторно заволодівши чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4О скоїв шахрайство, тобто злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України.

Провина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується доказами, які були надані стороною обвинувачення, потерпілим.

Так, малолітній потерпілий ОСОБА_2, допитаний за участю педагога та законного представника, пояснив, що 26 липня 2013 року у другій половині дня повертався з додаткових занять, коли у парку біля ДП «Шахтарськантрацит» до нього підійшов обвинувачений та став просити сходити з ним на вул.Суворова, поцікавитися самопочуттям його знайомого, з яким нібито в нього виник конфлікт. Піддавшись на вмовляння обвинуваченого, він пішов з ним до вказаного будинку, де ОСОБА_4 став пропонувати залишити в нього мобільний телефон начебто у заставу, поки він (потерпілий) буде ходити у вказану квартиру. Він погодився та добровільно передав свій телефон обвинуваченому, після чого зайшов у під»їзд будинку, піднявся на другий поверх та побачив розбиті двері, а коли подивився на вулицю, то обвинуваченого вже там не було. Нині мобільний телефон йому повернутий.

З протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії та протоколу огляду предмету від 22 жовтня 2013 року вбачається,що мобільний телефон потерпілого був вилучений у гр.. ОСОБА_5, який пояснив,що придбав його у обвинуваченого.

Згідно даним протоколу пред»явлення особи для впізнання, потерпілий серед пед»явлених йому осіб впевнено впізнав ОСОБА_4 як особу,що заволоділа належним йому мобільним телефоном.

Загальна вартість мобільного телефону та сім-карти згідно висновку судово-товарознавчої експертизи складає 460 гр. 45 коп.

Обвинувачений ОСОБА_4 провину свою визнав повністю, від давання пояснень відмовився, але давши згоду надати відповіді на питання, пояснив,що не заперечує жодної обставини, викладеної в обвинувальному акті відносно часу, міста, способу скоєння злочину; згоден із вартістю телефону та загальною сумою заподіяної шкоди. У вчиненому щиро кається та критично ставиться до своєї поведінки. Підтвердив,що саме сусіду ОСОБА_5 продав мобільний телефон.

При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.1 КК України ; кримінальна справа була закрита на підстав ст.. 46 КК України, був судимий за вчинення умисного корисного злочину, постійного місця роботи не має, характеризується посередньо.На обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Законність отримання вищенаведених доказів сторонами кримінального провадження не заперечується, тому суд визнає їх допустимими.

Аналіз та оцінка сукупності вищенаведених доказів дає суду підстави вважати доведеною провину ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення факт вчинення ОСОБА_4 злочину у стані алкогольного сп»яніння, оскільки цей факт не найшов свого підтвердження у ході судового розгляду.

Призначаючи обвинуваченому покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує,що ним скоєний злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, був судимим, характеризується посередньо та немає постійного місця роботи, обставини,що пом»якшують та обтяжують його покарання. Обставиною,що пом»якшує покарання обвинуваченого,є щире каяття,про що свідчить критичне ставлення до своєї поведінки. Обставиною,що обтяжує його покарання,є вчинення злочину у відношенні малолітнього.

З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого, думки потерпілого та його законного представника,які не наполягали на призначенні суворого покарання обвинуваченому, з урахуванням щирого каяття ОСОБА_4 ,незначного розміру заподіяної шкоди та відсутності наслідків вчиненого злочину( мобільний телефон повернуто), суд вважає можливим надати ОСОБА_4 ще один шанс виправитися без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою, тому, призначаючи покарання у вигляді обмеження волі, звільняє його від відбування покарання з іспитовим строком.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речові докази суду не надавалися. Відомості про судові витрати відсутні. Запобіжний захід до набрання вироком законної чинності необхідно залишити колишнім- особисте зобов»язання .

На підставі викладеного, керуючись ст.370, 374 КПК України, суд

                                         З а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 ( три ) роки.

Відповідно до положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 ( три) роки не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього судом відповідно до положень ст. 76 КК України обов»язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання та навчання;

-періодично з»являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити колишнім-особисте зобов»язання, при цьому покласти на обвинуваченого обов»язки:

-не відлучатися за межі Шахтарська Донецької області та Шахтарського району без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або роботи.

Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому, прокуророві.

Суддя Н.Г.Шеметова