№ 249/6484/13-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
06 грудня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
-головуючого -судді Шеметової Н.Г.
-при секретарі -Одьожній Т.В.
За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу Шахтарського мійськрайонного суду кримінальне провадження № 249/6484/13-к за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого без оформлення трудової угоди, раніше судимого : 1/ вироком Харцизького міського суду Донецької області від 29.06.98 року за ст.140 ч.2, 46-1 УК України 1960 року до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців на 1 рік; 2/ вироком Харцизького міського суду від 22 січня 199 року за ст.81 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 3 роки; 3/10.01.2003 року вироком Харцизького міського суду за ст.15 ч.3,185 ч.3, 289 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців; 4/ вироком Харцизького міського суду від 26 квітня 2007 року за ст.185 ч.3, 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; 6/ вироком Харцизького міського суду від 09 липня 2012 року за ст.185 ч.2 КК України до арешту строком на 4 місяці ( покарання відбуте повністю); який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: м. Шахтарськ, мкр. 7, б.18 кв.188, - у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
В с т а н о в и в :
04 жовтня 2013 року близько 22 години ОСОБА_3 знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_2, за адресою : м. Шахтарськ, мкр. 7 , б. 29 кв.32, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим,що за його діями ніхто не спостерігає, із зальної кімнати вказаної квартири таємно викрав банківську картку відділення « Приватбанку», що належала гр.ОСОБА_2, після чого 04 жовтня 2013 року близько 22 години 15 хвилин з банкомату відділення ВАТ «Державний ощадний банк України», розташованого за адресою : м. Шахтарськ, вул. Леніна, 18, за допомогою викраденої банківської карти таємно викрав грошові кошти у сумі 600 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_2,спричинивши йому майнову шкоду на вказану суму.
Своїми діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України.
Провина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується доказами, які були надані стороною обвинувачення, потерпілим.
Так, потерпілий ОСОБА_2 , відмовившись від давання показань, але давши згоду відповісти на питання, пояснив, що з обвинуваченим підтримує дружні відносини, 04 жовтня 2013 року обвинувачений був в нього вдома, вони разом знаходилися у квартирі, ходили до банкомату знімали пенсію, купляли продукти, потім до 22 години знову знаходилися в нього в квартирі. Банківську картку він клав у куртку, яку повісив на шафу. 05 жовтня 2013 року йому стало відомо про те,що з його рахунку викрадені гроші у розмірі 600 гривень. Він наполягає, що саме ця сума була викрадена з його рахунку. Обвинувачений вже відшкодував йому 480 гривень, вони примирилися, та він не бажає суворо його карати.
Обвинувачений провину визнав свою повністю, від давання показань відмовився, але, відповідаючи на питання, пояснив, що 04 жовтня 2013 року вчинив крадіжку банківської кратки потерпілого, яка валялася на підлозі біля його куртки, та в той же день, біля 22 години 15 хвили за допомогою цієї картки викрав з рахунку потерпілого 600 гривень, які витратив на свої потреби. Пін-код він знав, оскільки раніше неодноразово разом з потерпілим знімав гроші на банкомату. У скоєному щиро кається, частково відшкодував вже заподіяну шкоду та попросив у потерпілого вибачення.
З протоколу слідчого експерименту від 17 жовтня 2013 року вбачається, що обвинуваченим вказано місце викрадення банківської картки потерпілого в належній йому квартирі, розташованій за адресою : м. Шахтарськ, мкр. 7 , б. 29 кв. 32; а також банкомат по вул.Леніна, 18, з якого були викрадені гроші потерпілого за допомогою банківської картки.
З протоколу доступу до документів та їх тимчасового вилучення вбачається,що слідчим на підставі ухвали слідчого судді були вилучені матеріали відеозапису з камери відеонагляду відділення ВАТ «Держощадбанк України», за адресою : м. Шахтарськ, вул.Леніна, 18.
Вказаний відеозапис оглядався за участю обвинуваченого, який пояснив,що саме він зображений біля банкомату 04 жовтня 2013 року в 22 години 15 хвилин на цьому відеозапису.
При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, працює, хоча і без оформлення трудової угоди. На обліку у лікаря – психіатра та нарколога не перебуває.
Усі вищенаведені докази є допустимими, законність їх отримання сторонами кримінального провадження не заперечується.
Проаналізувавши та оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність провини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Його дії вірно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України.
Суд виключає з обвинувачення надмірно пред»явлену суму крадіжки у розмірі 100 гривень, оскільки судом достеменно встановлено, що обвинувачений викрав у потерпілого не 700 , а 600 гривень.
Призначаючи обвинуваченому покарання у межах санкції статті кримінального закону суд враховує, що ОСОБА_3 скоїв злочин середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисних злочинів; його посередню характеристику, факт зайняття корисною працею, хоча і без оформлення трудової угоди. Обставинами,що пом»якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, про що свідчить критичне ставлення до вчиненого, повне визнання провини; часткове відшкодування заподіяної шкоди. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені. Суд не може визнати обтяжуючими обставинами вчинення злочину повторно та рецидив злочинів, оскільки це суперечить положенням ст.67 ч.4 та ст.34 КК України.
З урахуванням наведеного, наявності декількох пом»якшуючих покарання обставин, відсутності обтяжуючих обставин, думки потерпілого, який примирився з обвинуваченим та не бажає його суворо карати, але з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для перевиховання та виправлення ОСОБА_3 може бути покарання у вигляді арешту, при цьому строк його повинен бути максимальним.
Цивільний позов у провадженні не заявлявся. Судові витрати відсутні. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності необхідно залишити колишнім-особисте зобов»язання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
З а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності залишити колишнім- особисте зобов»язання.
Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя Н.г.Шеметова