Справа №22-9924/06 p. Головуючий у 1 інстанції - Дрюк П.М.
Категорія - 23 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М
суддів: Олєйникової Л.С
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Іванові В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновоселківського районного суду від 15 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнання права на частку майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1. звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що при розпаюванні КСП „22 партзїзду" (на теперішній час СТОВ „Колос") вони отримали сертифікати на майнові паї і стали власниками, зокрема трактора ДТ-75 та господарських будівель МТФ-3 у дольовому відношенні. За проханням відповідача на при кінці лютого 2000 р. вони передали йому свої майнові паї і він отримав вищевказане майно у користування, при цьому між ними було досягнуто угоди про те, що після оформлення належних документів він укладе з ними договори, згідно яких буде виплачувати їм дивіденди. Між тим, ніяких дивідендів від ОСОБА_8 вони не отримували і на вимоги повернення майна не реагує. В ході перевірки їх скарг було встановлено, що на підставі підробленої секретарем виконкому (відносно якої у порушенні кримінальної справи було відмовлено на підставі Закону України „Про амністію") довіреності, вони передали у користування і розпорядження своє майно ОСОБА_9 (батько відповідача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1). Оскільки ніякої довіреності вони підписували, а фактично їх майном неправомірно користувався відповідач, просили визнати за кожним з них право на частку трактора ДТ-75 та господарських будівель МТФ-3 за майновими сертифікатами на суму по 6340 грн. за станом на червень 2000 p.; зобов'язати відповідача виплатити кожному з них вартість спірного майна по 15255 грн. кожному; доходи за користування майном по 9153 грн. і судові витрати по 96 грн. Крім того, вважали, що неправомірними діями відповідачами їм було спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої просили стягнути на користь кожного з них грошову компенсацію по 1700 грн.
Рішенням Великоновоселківського районного суду від 15 вересня 2006 р. у задоволенні позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_8 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1. приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив направити справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд, у порушення вимог процесуального законодавства, розглянув справу у відсутності відповідача, якого не було належним чином повідомлено про день, час та місце слухання справи і позивачі були позбавлені можливості задати йому питання. Крім того, якщо суд вважав, що фактично майно в результаті неправомірних дій перейшло до батька відповідача, який на теперішній час помер, то суд повинен був покласти відповідальність на ОСОБА_9 як на спадкоємця.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1., позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового за таких підстав.
Відмовляючи позивачам у задоволенні їх вимог, суд виходив з того, що на підставі підробленої довіреності, посвідченої секретарем виконкому Комарської сільської ради, вони передали свої майнові паї у користування та розпорядження ОСОБА_9 Вказану довіреність від 18 травня 2000 р. було підроблено секретарем ОСОБА_10., відносно якої у порушенні кримінальної справи було відмовлено на підставі Закону України „Про амністію" від 23 грудня 2005 р. Між тим, оскільки рішенням комісії по пайовому розподілу майна КСП „22 партзтзду КПРС", ОСОБА_9, діючому на підставі вищевказаної довіреності і іншим позивачам, було виділено майно в натурі, зокрема: будинок тракторної бригади №1, трактор ДТ-75, частини телятника бригади №3, то ОСОБА_9 користувався вказаним майном на законних підставах. У зв'язку з тим, що позивачами не надано доказів того, що відповідач отримав їх майнові паї, користувався ними в період з 2000 по 2006 pp., незаконно його утримує, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Між тим такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи №1009, які долучені до матеріалів цивільної справи, довіреність від імені позивачів, посвідчена секретарем виконкому і видана на ім'я ОСОБА_9. була підписана не позивачами, а іншою особою. Згідно ксерокопії протоколу, невідомо від якого числа і хто на ньому був присутнім, позивачам і ОСОБА_9, діючому на підставі підробленої довіреності і начебто, за його клопотанням, було прийнято рішення передати спірне майно. Виходячи з вказаного, у суду першої інстанції не було підстав для висновків про законне володіння вищевказаним майном ОСОБА_9.
Як в матеріалах про відмову у порушенні кримінальної справи, так і в матеріалах цивільної справи відсутні документи, які б підтверджували факт виділення майна сторонам по справі, факт його передачі та прийняття, факт закріплення за позивачами права власності на спірне майно.
Таким чином, позивачами не надано доказів, які б підтверджували їх право власності на майнові паї і зокрема на спірне майно, тому і не було підстав для висновків про законне чи незаконне користування відповідачем, чи його батьком майном, яке позивачі вважають своєю власністю.
До компетенції суду не входить обов'язок поновлення документів, право видачі яких належить іншим організаціям і тому при їх відсутності, суд не має можливості визнати за позивачами право власності.
Таким чином, при розгляді справи судом були зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до вимог п.З ч.І ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення з ухваленням нового.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про порушення судом процесуального законодавства і розгляд справи у відсутності відповідача, оскільки вони безпідставні.
Відповідно до вимог ч.З і ч. 5 ст. 76 ЦПК України, зокрема, повістку особі, яку не виявлено в місці проживання під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї", які проживають разом з нею, а вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Як вбачається з матеріалів справи, повістку для відповідача на 12 вересня 2006 р. день коли відбулося судове засідання) отримав його син (повнолітній член сім'ї) 6 вересня 2006 р. В судовому засіданні за довіреністю приймав участь представник відповідача, що не суперечить вимогам ст.ст. 42,44 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.З, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Великоновоселківського районного суду від 15 вересня 2006 року скасувати.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_8 про визнання права на частку майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня надрання чинності.
Голов