Справа № 11- 3424

Головуючий у 1 інстанції Виродов Ю.Т.

Доповідач Яременко А.Ф.

УХВАЛА

Іменем України

28 листопаду 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючого Самойленка А.І. суддів Яременка А.Ф., Єгорової О.І з участю прокурора Андрієвої

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Донецька , яким ОСОБА_1, гр-на України, не одруженого, не працюючого, не судимого, жителя м. Макіївки, засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України на 3 років обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами, з покладенням обов'язків в порядку ст. 75 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів крмиінально-виконавчої системи, повідомляти названі органи про переміну місця праці та проживання, а також періодично з'являтися на реєстрацію в названі органи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2085 грн. матеріальної шкоди і 5000 грн. моральної, на користь ОСОБА_3 13000 грн. матеріальної шкоди і 1000 грн. моральної.

За вироком суду засудженого визнано винним в тому, що він 16.07. 2005 року приблизно в 13-20 годин керуючи автомобілем "ВАЗ-2107" держ. номер НОМЕР_1 рухався по вул. Стратонавтів в напрямку вул. Артемівській м. Донецька в порушення вимог п. 2.2 " Проїзд без зупинки заборонено " і п. 16.11 Правил дорожнього руху України де сказано: " На перехресті нерівнозначних доріг вдій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху", маючи об'єктивну можливість бачити дорожній знак 2.2 " Проїзд без зупинки заборонено", який був встановлений перед перехрестям на газоні справа, відволікся від керування автомобілем не помітив названий знак, не впевнився в безпеці проїзду перехрестя, виїхав на перехрестя, не уступив дорогу автомобілю "Рено" держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , що рухався по головній дорозі - вул. Артемівській і допустив зіткнення автомобілів. В результаті ДТП пасажиру автомобіля ОСОБА_2 було спричинено : забиті рани лоба і коліна, струс головного мозку, переломи коронок перших зубів верхньої щелепи справа і зліва, закритий перелом правої підвздошної кістки з зсувом, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

З апеляції засудженого вбачається, що він не згоден з вироком суду і просить його скасувати. Вказує на те, що на схемі ДТП слідчий не правильно відобразив місце розташування    транспортних засобів.     Органами слідства не досліджувалося питання, як повинен був діяти водій ОСОБА_2 при відсутності на дорозі по якій він рухався дорожнього знаку "Головна дорога". Знака "Стоп" не було видно за кронами дерев. Розмір шкоди заподіяної автомобілю "Рено", на його думку, завищено. Не були взяті до уваги показання свідка ОСОБА_4.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнала апеляції такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні ДТП, за обставин, встановлених вироком суду, знаходить своє підтвердження в досліджених в судовому засідання і належним чином оцінених доказах і є обгрунтованими.

Так, із протоколу відтворення обстановки і обставин події і схеми до нього та фототаблиць вбачається, що справа в направленні руху засудженого на обочині знаходився дорожній знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" , який засуджений міг бачити на відстані 29.2 м до початку перехрестя, або на відстані 16.2 м до самого знаку, чим спростовуються доводи апеляції про неможливість бачити названий знак в наслідок закриття його кронами дерев.

Крім того, того на відстані 101 м від перехрестя встановлений знак пріоритету 2.1 "Дати дорогу". Вимоги цих правил дорожнього руху засудженим виконані не були. При їх виконанні засуджений мав технічну можливість запобігти події ДТП і це невиконання знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням ДТП і її наслідками. Ці обставини підтверджуються висновками автотехнічної експертизи.

Безпідставними є доводи апеляції, що органами слідства не досліджувалось' питання наявності в діях потерпілого невідповідності правилам дорожнього руху. З цього питання слідчим призначалася   автотехнічна експертиза згідно висновків якої невідповідностей в діях потерпілого правилам дорожнього руху не має і він не мав технічної можливості запобігти даній ДТП.

Розмір заподіяної матеріальної шкоди був визначений згідно з висновками експертизи. Свою незгоду з розміром шкоди засуджений фактично ні чим не мотивує.

Доводи апеляції на неправильне відображення не схемі ДТП розташування автомобілів в момент їх зіткнення також безпідставні, оскільки на схемі відображено розташування автомобілів уже після їх зіткнення і правильність цієї схеми затверджена засудженим своїм підписом. Крім того детальне розташування автомобілів на перехресті доріг в момент зіткнення не впливає не загальний висновок про наявність порушення правил дорожнього руху в діях засудженого.

Суд в вироку навів показання свідка ОСОБА_4, але її показання не несли інформації, що мала б якесь доказове значення. Тому доводи апеляції с цього приводу також не можуть бути враховані як підстава для скасування вироку.

Таким чином суд першої інстанції суд першої інстанції аналізуючи сукупність отриманих доказів обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини засудженого і правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч.І КК України.

Яких-небудь підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає .

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Київського районного суду м. Донецька від 3.07. 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.

Судді: