Справа № 764/10312/13-к

1-кп/764/336/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Василенка А.М.,

при секретарі – Коваль А.О.,

за участю прокурора – Лаврова О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 кримінальне провадження № 1201314006000626 від 22 січня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який мешкає в м. Севастополі по вул. Генерала Лебедя, б. 16, кв. 23, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в грудні 2012 року, точний час не встановлений, діючи навмисно, всупереч моральним засадам суспільства щодо заборони поширення серед населення вульгарно – натуралістичних, цинічних способів демонстрації статевих органів, використовуючи псевдонім «Vovan230775», зареєстрований на інтернет-сайті знайомств «meendo.net», з метою розповсюдження порнографії, завантажив зі свого мобільного телефону фотознімки, згідно висновку експерта групи мистецтвознавчих досліджень відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 12/19 від 20 лютого 2013 року порнографічного змісту, на свою сторінку вищевказаного сайту, яка є публічною та вільно доступною у будь-який час для інших користувачів мережі Інтернет, не отримуючи при цьому дозволу власника сайту, використовуючи свій персональний комп'ютер в м. Севастополі по вул. Індустріальна, б. 18/А, гаражний кооператив «Риф», гараж № 101, в подальшому зберігав на вищевказаній інтернет-сторінці зазначені фотознімки та на електронному носії належному йому персонального комп'ютера.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 301 КК України, як виготовлення та розповсюдження зображень порнографічного характеру.

На підставі ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 30 вересня 2013 року, укладена між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 2-го класу ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2

Виходячи зі змісту даної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно угоди сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, у виді штрафу у розмірі сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 гривень, з конфіскацією засобів виготовлення і розповсюдження порнографічних предметів.

Розглядаючи в порядку п. 1, ч. 3, ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. 468 і ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винним, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з’ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 2-го класу ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, арешт на майно не накладався, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 30 вересня 2013 року про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 2-го класу ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 вересня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п’ять) гривень, з конфіскацією засобів виготовлення і розповсюдження порнографічних предметів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення мистецтвознавчої експертизи № 12/19 від 20 лютого 2013 року в розмірі 245 (двісті сорок п’ять) гривень.

Речові докази: оптичний диск «MASTER» – залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон, переданий на зберігання ОСОБА_2 – залишити йому за належністю; комп’ютерний системний блок та комп’ютерний модем, передані на зберігання до камери схову Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі – конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста ОСОБА_1 через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного суду

міста ОСОБА_1 Василенко