УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13  грудня  2006  року                                                                                                 м.Ужгород

Апеляційний  суд  Закарпатської  області  в  складі:

Головуючого  Вотьканича Ф.А. суддів  Лізанця  П.М.,   Кондора  Р.Ю.

за участю  прокурора Фрицюк  В.І. адвоката  ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок  Ужгородського  міськрайонного  суду  від  20  липня  2006  року.

Цим  вироком     ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1

народження,   мешканця  АДРЕСА_1,

не  судимого

засуджено  за  ч.4  ст.296  КК  України  на  3  роки  позбавлення  волі   та  за  ч.1

ст.129  КК України  на  1  рік  обмеження  волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначено З роки  позбавлення  волі.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 24 березня 2006 року о 12 годині 30 хвилин, в стані алкогольного сп'яніння, в приміщення приймальної будівлі прокуратури АДРЕСА_2 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно пристав до потерпілої ОСОБА_3_; став замахуватись на потерпілу сокирою, погрожуючи  їй  вбивством  і  ці  погрози  ОСОБА_3  сприймала  як  реальні.

В апеляції адвоката порушується питання про виправдання ОСОБА_2 за ч.1 ст.129 КК України та зміну вироку в частині покарання на більш м'яке, непов'язане з позбавленням волі. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема на недоведеність направленості умислу засудженого та мети його дій. Засуджений визнав свою вину повністю, нікому не бажав заподіяти зла, а сокиру, як предмет для нанесення тілесних ушкоджень заздалегіть не заготовлював, носив відповідно  до  звичаїв  місцевого  населення  за  місцем  його  проживання.

Крім того, суд при призначенні покарання не враховано, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, що у засудженого на утриманні  батьки-інваліди.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 також порушує питання про пом'якшення покарання з посиланням на те, що судом не достатньо враховані пом'якшуючі  обставини,  зокрема,  що  в  нього  на  утриманні  батьки-інваліди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляцію,   промову  прокурора,   який  вважає  вирок  законним  і   обгрунтованим,

Справа: 743

Категорія: 11

Головуючий у першій інстанції:  Машкаринець І.М.

Доповідач: Лізанець П.М.

перевіривши  справу  та  обговоривши  доводи  апеляції   колегія  суддів  вважає, що  апеляції  підлягають  до  задоволення  частково.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому  засіданні  та  наведеними  у  вироку  доказами  і  є  обґрунтованими.

Так,     сам    ОСОБА_2    визнав,    що    будучи    не    задоволеним    отриманою відповіддю  у  прокуратурі   щодо  розгляду  його  скарги,   підняв  крик,   але  не розмахував  сокирою  і  не  погрожував  вбивством  потерпілій  ОСОБА_3

З показань потерпілої ОСОБА_3, вбачається, що 24 березня 2006 року знаходячись на своєму робочому місці в приймальній прокуратури АДРЕСА_2, в приймальню зайшов ОСОБА_2 отримавши від неї відповідь щодо результату розгляду його скарги, став кричати на неї, наближаючись розмахував над головою сокирою. Вона перестрибнула через стіл, вибігла в коридор і стала звати про допомогу співробітників прокуратури, реально сприймаючи  ці  дії  ОСОБА_2  як  погрози  вбивством.

Ці  обставини  в  судовому  засіданні  ствердила  свідок  ОСОБА_4.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили, що 24 березня 2006 року знаходячись в службових кабінетах, вибігли на крики потерпілої ОСОБА_3 про допомогу. Дізнавшись від потерпілої, що їй сокирою погрожував в приймальній відвідувач, піднялись на 2-й поверх в приймальню, де побачили незнайомого чоловіка, який був у збудженому стані, щось кричав, тримаючи  в  руках  сокиру.

Перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується  протоколом  медичного  огляду(а.с.17).

Зазначені показання потерпілої, свідків щодо обставин вчинення злочинів засудженим узгоджуються між собою та підтверджуються доказами дослідженими  судом.

Оцінивши та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд правильно кваліфікував  дії  ОСОБА_2  за  ч.4  ст.296  та  ч.1  ст.129  КК  України.

Одночасно колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_2 суд правильно встановив наявність пом'якшуючих покарання обставин, однак не дав їм належної оцінки і призначив йому надмірно суворе покарання. Судом не враховано в повній мірі те, що він є єдиним кормільцем в сім'ї, на утриманні в нього паралізована мати-інвалід першої групи, батько також інвалід, важкі матеріально-побутові умови, ставлення засудженого до вчиненого, позитивна характеристика, щире каяття, його стан  здоров'я.

вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 не представляє собою великої  суспільної  небезпеки.

Наведені обставини у своїй сукупності пом'якшують покарання та істотно  знижують  ступінь  тяжкості  вчиненого.

Апеляційний суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, тому призначене йому покарання слід  пом'якшити,  шляхом  застосування  ст.75  КК  України.

Керуючись  ст.ст.365,   366  КПК  України,   апеляційний  суд

ухвалив   :

апеляцію засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково, вирок Ужгородського міськрайонного суду  від  20  липня  2006  року  змінити.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від  відбування  покарання  з  випробуванням  з  однорічним  іспитовим  строком.

Звільнити  ОСОБА_2  негайно  з-під  варти.

В  решті   вирок  залишити  без  змін.