ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 р. | № 20-3/058 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. –головуючого, Владимиренко С. В., Шевчук С. Р.,
за участю представників сторін: позивача – Пономарьова П. О. дов. від 03.07.2006 року № 5699/0/2-06, відповідача –Зайцевої О. О. дов. від 03.01.2006 року № 20/2-4, Каращук В. В. дов. від 08.12.2006 року № 20/2-5648,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ “Енергетична компанія ”Севастопольенерго” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2006 року у справі господарського суду м. Севастополя за позовом ВАТ “Енергетична компанія “Севастопольенерго” до Державного комунального підприємства «Севміськводоканал»про стягнення боргу,
УСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ВАТ “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулась до господарського суду з позовом до Державного комунального підприємства «Севгорводоканал» про стягнення коштів у сумі 211283 гривні 05 коп., з яких 71539, 94 гривень –вартість втрати активної електроенергії, 29120,44 гривень –вартість активної електроенергії, 5549,70 гривень –за понадлімітне споживання електроенергії; 5240,82 гривень –пені; 825,24 гривень –3 відсотки річних; 99006, 91 гривень –борг з урахуванням індексу інфляції.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 28 липня 2006 року позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2006 року рішення господарського суду скасовано.
Позов задоволено частково.
З державного комунального підприємства «Севміськводоканал»на користь позивача стягнено 29120, 44 гривень вартості активної електроенергії. У решті вимог відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду в частині відмови в позові і залишити без зміни рішення господарського суду м. Севастополя, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з постачальником.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 124 від 23 квітня 2004 року, підписаному сторонами за рішенням господарського суду м. Севастополя у справі № 20-12/013 в редакції від 30 грудня 2003 року.
Відповідно до пункту 7.2 цього договору рахунки витрат активної електроенергії оформляються додатком № 4 «Рахунок витрат в електричних мережах споживача»до вказаного договору.
Відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією укласти цей додаток, однак, його не підписано до цього часу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права і підставно відмовив в позові в частині стягнення плати за активну електроенергію.
Севастопольський апеляційний господарський суд встановив, що основний борг за спожиту електроенергію в сумі 29120, 44 гривень виник з вини позивача, який виставляв невірні розрахунки до оплати.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції обґрунтовано стягнув вказану суму і відмовив у задоволенні інших вимог, які базуються на розрахунку основного боргу.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2006 року - без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
С. Шевчук