І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ МІСТА КИЄВА[1]
17 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Крижанівської Г.В.,
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,
за участю секретаря Телятник І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
в с т а н о в и л а :
В грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що за час шлюбу ними набуто рухоме майно, а саме: автомобіль Інфініті G35, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, та автомобіль БМВ 645СІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2003 року випуску, яке є їх спільною сумісною власністю, тому позивач просив суд поділити спільне майно подружжя, визнати об'єктом права спільної сумісної власності автомобіль БМВ 645СІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право приватної власності на автомобіль Інфініті G35, реєстраційний номер НОМЕР_1, виділити ОСОБА_3 та визнати за нею право приватної власності на автомобіль БМВ 645СІ, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року в задоволенні заявленого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом безпідставно не було враховано надані позивачем докази того, що автомобіль БМВ 645СІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 304000 грн є спільною сумісною власністю подружжя і його вартість повинна бути врахована при поділі майна. Крім того, апелянт вказує, що судом не було досліджено факту відсутності згоди позивача, як другого з подружжя, на відчуження належного на праві спільної сумісної власності автомобіля БМВ 645СІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під час видачі відповідачкою довіреності від 27.11.2010 р. на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, судом першої інстанції не було вирішено питання щодо поділу належного за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.09.2012 р. сторонам на праві спільної сумісної власності автомобіля Інфініті G35, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року встановлено факт проживання сторін даної справи однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 23.10.2010 р. по 19.08.2011 р.
У період з 19.08.2011 р. по 17.01.2012 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 8-13).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вищевказаним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.09.2012 року було визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на автомобіль Інфініті G35, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як роз`яснено в п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Посилання позивача на те, що автомобіль БМВ 645СІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходиться у третіх осіб, також є об'єктом права спільної сумісної власності, оскільки був відчужений відповідачкою без згоди позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Крім того, ст. 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджається майном, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
В матеріалах справи наявна довіреність від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на право розпоряджатися належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 27.11.2010 р. автомобілем БМВ 645СІ, 2003 року випуску, видана відповідачкою під час перебування у шлюбі з позивачем 06.10.2011 р., а відтак, вказаний правочин вважається вчиненим за згодою останнього, оскільки доказів того, що правочин здійснено всупереч згоди позивача, суду надано не було.
Доводи скарги висновків суду в цій частині не спростовують, тому підлягають відхиленню.
Разом з тим, вирішуючи питання про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, суд першої інстанції не вирішив питання щодо поділу автомобіля Інфініті G35, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 25 Постанови Пленуму ВСУвід 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Оскільки позивачем не ставилось питання щодо присудження грошової компенсації, колегія суддів вважає, що поділ спірного майна має бути проведений шляхом визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до норм ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 218 ст.ст. 303, 307, 309, 313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя:
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частину автомобіля марки Infiniti, реєстраційний номер НОМЕР_1.
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 (одну другу) частину автомобіля марки Infiniti, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1520 (одну тисячу п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Г.В. Крижанівська
Судді: Т.О. Невідома
А.А. Пікуль
Справа № 22-ц/796/13779/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.