АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Крижанівської Г.В.,
суддів Пікуль А.А., Невідомої Т.О.,
при секретарі Пацалі А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року,-
ВСТАНОВИЛА:
04.09.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві, в якому просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітки ОСОБА_6, тривалістю три місяці.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.09.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_6
У судове засідання апеляційної інстанції з'явились представник позивача ОСОБА_7, представник позивача ОСОБА_8 і представник відповідача ОСОБА_5 Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Представник відповідачки ОСОБА_4 в апеляційній скарзі заперечував проти доказів, які були надані позивачкою, вважає, що обставини, якими позивачка обґрунтовує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, є неповажними, а рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
07.11.2013 року представник позивачки подав до суду заперечення на апеляційну скаргу. В своєму запереченні посилається на те, що обставини на які посилалась позивачка є вагомими.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується наданим суду Свідоцтвом про смерть Серії 1 НОМЕР_1 (а.с.6).
За загальними положеннями про спадкування, керуючись ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Посилаючись на ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Факт родинних зв'язків спадкодавця та позивачки підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 7,8,10,11,12,13,14).
З огляду на вищезазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, визначаючи черговість спадкування спадкоємців.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 (а.с.47, 71).
Відповідно до матеріалів Спадкової справи № 284 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 вбачається, що 18 червня 2010 року ОСОБА_6належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, заповіла ОСОБА_4 (а.с.58), яка у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини (а.с.57).
Згідно роз'яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.
Зі змісту вищевказаного заповіту вбачається, що ним не охоплено все майно спадкодавця. Як вбачається з ЛистаЧетвертої київської нотаріальної контори № 372/02-14 від 15.03.2012 року (а.с.), останні повідомили ОСОБА_1 про те, що видати їй Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст.ст. 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 66-69 Закону «Про нотаріат» та п. п. 32, 212 Інструкції про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03 березня 2004 року за № 10/5, неможливо, тому що нею пропущено строк, встановлений законодавством України для прийняття спадщини. І також зазначили, що продовжити строк для прийняття спадщини вона може в судовому порядку.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом першої інстанції було встановлено, що причини, внаслідок яких позивачкою було пропущено строк на прийняття спадщини були поважними. Оскільки позивачка є громадянкою Російської Федерації і проживає в м. Клинці, Брянської області, з огляду на це з тіткою спілкувалася рідко.
Крім того, на утриманні позивачка має двох малолітніх дітей. Позивачкою було надано довідку № 40 від 16.08.2013 року, видану Дитячою поліклінікою Клінцовської об'єднаної міської дитячої лікарні, зі змісту якої вбачається, що в період, зокрема, шестимісячного строку після смерті ОСОБА_6, малолітня дитина ОСОБА_1, - ОСОБА_12 часто хворіла на різні захворювання і лікарями характеризується як часто хворіюча (а.с.231).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання зазначених причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини поважними, оскільки вони дійсно пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення даних дій.
Суд також надає оцінку тій обставині, що позивачкою пропущено строк на прийняття спадщини на 19 днів.
Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків суду не спростовують, не впливають на прийняте судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для його скасування, тому підлягають відхиленню.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року залишити без мін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Г.В. Крижанівська
Судді: А.А. Пікуль
Т.О. Невідома