АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
слідчий суддя 1-й інстанції: Ігнатенко Л.І.
доповідач у 2-й інстанції: Ладигін С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Донецьк 11 грудня 2013 року
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді : Ладигіна С.М.
суддів: Мішина М.І., Осояна М.В.
при секретарі: Косоногові С.С.
за участю:
представника заявника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області, в місті Донецьку, апеляційну скаргу представника за довіреністю - захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, поданої в порядку ст.ст. 303-306 КПК України на дії, прокурора Селидівської міжрайонної прокуратури Капуснікова Р.І. і начальника слідчого відділу Селидівського МВ ГУ МВС України в Донецької області Біленка О.В.
На зазначену ухвалу слідчого судді, ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, відповідно до якої захисник просив скасувати ухвалу слідчого судді від 04 листопада 2013 року і передати його скаргу на дії прокурора і начальника слідчого відділення на повторний розгляд до любого іншого суду Донецької області, задовольнивши заяву про відвід усьому складу суддів Селидівського міського суду.
В обгрунтування своєї скарги ОСОБА_2 зазначив, що слідчий суддя в ухвалі посилається на те, що захисник оскаржує не процесуальні дії або бездіяльність прокурора і слідчого, передбачені ст.303 КПК України, а фактичні заходи прокурорського реагування відносно процесуальних дій, які проведено прокурором відповідно до вимог КПК України, стосовно надання представнику ОСОБА_3 копій постанов про зупинення досудового слідства, які не підлягають оскарженню, а тому в задоволенні скарги належить відмовити, але відповідно до скарги звернено увагу на зобов'язання начальника слідчого відділення надати відповіді на всі поставлені питання у його клопотанні від 18 жовтня 2010 року.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце і час проведення судових засідань, був повідомлений належним чином.
Заслухав: доповідь судді; представника за довіреністю ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, ознайомившись із судовим матеріалом та витребуваними матеріалами кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 належить відмовити, а ухвалу слідчого судді від 04 листопада 2013 року - залишити без змін.
Так, захисник ОСОБА_2 25 вересня 2013 року, в інтересах ОСОБА_3 звернувся із скаргою до Селидівського міського суду, згідно до якої просив:
Визнати незаконними дії Селидівської міжрайонної прокуратури по нагляду за розслідуванням кримінальної справи № 84-3130 у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_6, обвинувачуваних за ст.185 ч.3 КК України, а також кримінальної справи № 1-40/09 у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ст.186 ч.2 КК України;
Визнати незаконними дії слідчого відділу Селидівського міського відділу міліції в розслідуванні вище зазначених кримінальних справ, які знаходяться на додатковому досудовому розслідуванні;
Зобов'язати начальника слідчого відділення надати відповідь на поставлені питання у клопотанні від 18 жовтня 2010 року, наданого захисником ОСОБА_2;
Зобов'язати начальника СВ Селидівського МВ надати повні тексти постанов про зупинення кримінальних справ у відношенні ОСОБА_3;
Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію відносно Селидівського міжрайонного прокурора Капуснікова Р.І., про вчинення ним кримінального злочину, передбаченого ст.397 ч.2 КК України і у відношенні начальника СВ Селидівського МВ Біленка О.В. про вчинення ним кримінальних злочинів, передбачених ст.366 ч.1, ст.397 ч.2 КК України.
Слідчим суддею, ухвалою від 04 листопада 2013 року в задоволенні вищеозначеної скарги ОСОБА_2, відмовлено.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції дійшов до правильного висновку відмовивши захиснику ОСОБА_2 в задоволенні скарги з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 160 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Встановлений частиною 1 статті 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Зі змісту скарги ОСОБА_2, поданої до Селидівського міського суду, вбачається, що предметом оскарження є бездіяльність прокурора Селидівської міжрайонної прокуратури Капуснікова Р.І. та начальника СВ Селидівського МВ Біленка О.В., стосовно тривалого часу розслідування кримінальних справ № 84-3130 і № 1-40/09 у відношенні ОСОБА_3, які було повернуто судом для проведення додаткового досудового слідства, внаслідок чого ОСОБА_2 просив визнати незаконними їх дії і просив видати йому відповідь на його клопотання від 18.10.2010 року і копії постанов про зупинення провадження у цих справах, та внести до ЄРДР інформацію про вчинення кримінальних правопорушень стосовно начальника слідчого відділення та прокурора.
Відповідно до вимог п.11 Розділу Х1 Перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, кримінальні справи, які до дня набрання чинності КПК України в редакції 2012 року, надійшли від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційною та касаційною інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності КПК України в редакції 2012 року, тобто відповідно о вимог КПК України в редакції 1960 року, а згідно з п.12 цих Перехідних положень, розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 11, у разі повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому КПК України в редакції 2012 року.
Слідчий суддя перевіривши доводи скарги, правильно встановив, що кримінальні справи у відношенні ОСОБА_3, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України судом першої інстанції були направлені прокурору Селидівської міжрайонної прокуратури для проведення додаткового досудового слідства під час дії Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції 1960 року і в теперішній час знаходяться на стадії кримінального провадження, відповідно до вимог Кримінального процесуального Кодексу України в редакції 2012 року, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженим судом апеляційним інстанції.
Згідно до матеріалів кримінального провадження, за результатами проведення досудового слідства в порядку, передбаченому КПК України в редакції 1960 року, органом досудового розслідування 12 червня 2012 року було прийнято рішення про закриття провадження у кримінальній справі у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України, на підставі ст.213 п.2 КПК України в редакції 1960 року (т.4 а.с. 74-77, 78-82).
Постановами прокурора відділу управління нагляду прокуратури Донецької області від 27 червня 2012 року, вищезазначені постанови органу досудового розслідування скасовані, а кримінальні справи надіслано прокурору Селидівської міжрайонної прокуратури для проведення подальшого досудового слідства. (т.4 а.с. 93,94-95).
В подальшому, відповідно до вимог п.п.6,12 Перехідних Положень КПК України в редакції 2012 року, 05 серпня 2013 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальне правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, із фабулою: 04.02.2008 року приблизно о 19 годині біля будинку 19 по вул. Щорса м. Селидове, ОСОБА_3 із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я відкрито заволодів мобільним телефоном «Самсунг Д-720», чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_8 у розмірі 800 грн. (т.4 а.с.97), а 02 листопада 2013 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, із фабулою: 20.12.2004 року приблизно о 12 годині в м. Новогродівка ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_3 скоїли крадіжку чужого майна в «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить ОСОБА_7, чим спричинили останньому матеріальну шкоду. (т.4 а.с. 101), та по цим кримінальним провадженням розпочато досудове розслідування (т.4 а.с. 98,102) і на теперішній час відсутні постанови про зупинення чи закриття кримінального провадження.
Згідно п.п.2,3 ст. 303 КПК України в редакції 2012 року, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, про зупинення досудового розслідування або закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя встановивши обставини реєстрації кримінальних правопорушень до ЄРДР та встановивши той факт, що на час розгляду скарги, кримінальні провадження не зупинені та не закриті, дійшов правильного висновку, що на стадії проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені за вимогами КПК України в редакції 2012 року, скарга ОСОБА_2, про надання йому копії постанов про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки такої постанови, яка б набрала чинності не має.
Що стосується скарги на відсутність відповідей на клопотання від 28 жовтня 2010 року, то згідно листа, за підписом начальника СВ Селидіського МВ Біленка О.В. вих. № 8144 від 14 травня 2013 року, надісланого ОСОБА_2 на його запит від 07.05.2013 року зазначено, що на його запит № И-5 від 18.10.2010 року, було надіслано відповідь за № 4/2226 від 21.10.2010 року.
Також, цим листом за № 8144 від 14 травня 2013 року ОСОБА_2 додатково повідомлено, що рішення у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 не прийняте.
Також слідчий суддя розглянувши питання стосовно незаконності: дій прокурора по нагляду за розслідуванням кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, а начальника слідчого відділення стосовно тривалого проведення розслідування зазначеної кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, правильно дійшов до висновку що такі дії або бездіяльність прокурора, не можуть бути оскаржені згідно до ст.ст.303-307 КПК України, оскільки це не передбачено чинним Кримінальним процесуальним Кодексом України в редакції 2012 року.
.
Що стосується вимог ОСОБА_2, зазначених у скарзі про внесення судом до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації стосовно Селидівського міжрайонного прокурора Капуснікова Р.І. за ст. 397 ч.2 КК України та інформації у відношенні начальника слідчого відділення Селидівського МВ Біленка О.В. за ст.ст. 366 ч.1, ст. 397 ч.2 КК України, то слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, матеріалів наданих ОСОБА_2, ОСОБА_2 з обґрунтованою заявою, де він - ОСОБА_2 був би попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України - за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та відповідно до якого були б зазначено обставини кримінальних правопорушень (злочинів), вчинених прокурором Капусніковим Р.І. та начальником СВ Селидівського МВ Біленком О.В. до відповідних установ не звертався.
Виняток становить лише скарга ОСОБА_2, надіслана ним до прокуратури Донецької області 04 лютого 2012 року, де він одним пунктів скарги ставив питання про порушення кримінальних справ стосовно Капуснікова Р.І. та Біленка О.В., на яку отримав відповідь, про розгляд прокуратурою його скарги як звернення громадян і таку скаргу, як заяву про вчинення злочину посадовими особами колегія суддів не вважає, оскільки це є скарга, а не заява про вчинення злочину, подана відповідно з вимогами ст. 95 КПК України в редакції 1960 року, у якій відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в редакції 1960 року викладено достатні дані, вказуючи на наявність ознак злочину.
Зі скаргами на відповіді прокурорів різних рівнів про розгляд скарг, як звернення громадян, подані під час дії КПК України в редакції 1960 року, ОСОБА_2 на предмет вирішення питання про порушення кримінальних справ у відношенні прокурора і начальника слідства, відповідно до глави 22 КПК України в редакції 1960 року не звертався.
Під час дії КПК України в редакції 2012 року, ОСОБА_2 не звертався до відповідних установ із заявами про внесення до ЄРДР інформації про вчинення кримінальних правопорушень Капусніковим Р.І. і Біленком О.В.
Колегія суддів відзначає, що чинне Кримінальне процесуальне законодавство не передбачає внесення судами інформацій до ЄРДР, про вчинення кримінальних правопорушень за скаргами в порядку ст. 303 КПК України, а лише передбачає розгляд скарг на дії або бездіяльність слідчих та прокурорів, пов'язану з не внесення до ЄРДР повідомлень та заяв про вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно з вимогами своєї апеляції ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 ставить питання, про скасування ухвали слідчого судді Селидівського міського суду від 04 листопада 2013 року та передати його скаргу на розгляд любого іншого суду Донецької області, задовольнив клопотання захисту усьому складу суддів Селидівського міського суду.
Переглянув вищезазначені доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1). Залишити ухвалу без змін;
2). Скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Тобто з вищенаведеного не вбачається, що суд апеляційної інстанції має право скасував ухвалу слідчого судді, надіслати скаргу на новий судовий розгляд слідчого судді суду першої інстанції, в тому числі і до іншого суду, змінив підсудність.
Апелянт зазначає, що ним було заявлено відвід усьому складу суддів Селидівського міського суду, тоді як суддя Пирогова Л.В., розглянувши його заяву про відвід вирішила питання тільки стосовно слідчого судді Ігнатенко Л.І.
Розглядаючи апеляційні вимоги в цій частині, колегія суддів вважає, що суд, якою була головуюча суддя Пирогова Л.В. правильно вирішив заяву про відвід, надану ОСОБА_2, розглянувши питання стосовно слідчого судді Ігнатенко Л.І., якій автоматизованою системою розподілу справ було передано на розгляд скаргу ОСОБА_2
Згідно до ч.5 ст. 82 КПК України, якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передачу кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченим КПК України.
Тобто чинне кримінальне процесуальне законодавство передбачає передачу справ на розгляд інших суддів, в разі якщо не можливо утворити склад суду для розгляду справи, і не містить в собі посилань на відвід усьому складу певного суду, з метою передачі справи на розгляд іншого суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що підставами на відвід усьому складу суддів є ті обставини, що прокурор Капусніков Р.І. і начальник слідчого відділення Біленко О.В. є керівниками правоохоронних органів і зацікавлені в тім, щоб було відмовлено по суті у скарзі ОСОБА_3 та його захисту, що і вплине на рішення суду.
Зазначені доводи відводу усьому складу суддів Селидівського міського суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогам ст.75 КПК України, а тому такі посилання не можуть бути підставами для відводу усьому складу суддів.
Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідно до ч.1 ст.34 КПК України в редакції 2012 року, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за належне відмовити в задоволенні апеляції ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 та залишити без змін ухвалу слідчого судді від 04 листопада 2013 року.
Керуючись ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Донецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника за довіреністю - захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, поданої в порядку ст.ст. 303-306 КПК України - залишити без змін.
Судді апеляційного суду
Донецької області: