Справа 22ц-2107/06                            Головуючий по 1 інстанції Андрощук В.В.

Категорія 40                                         Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

РІШЕННЯ Іменем України

13 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І. Колосовського С.Ю.

при секретарі судового засідання - Фірсовїй Т.В.

за участю: позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Пастушок І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради „Заводське - №2" (далі - ЖКП „Заводське - №2")

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2006 р.

за позовом ОСОБА_1 до ЖКП „Заводське - №2" про поновлення на роботі,

встановила:

У червні 2006 р. ОСОБА_1 пред'явила позов до ЖКП „Заводське - №2" про поновлення на посаду майстра у зв'язку з незаконним звільненням 10 листопада 2005 р. з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2006 р. позов задоволено. Постановлено поновити позивачку на попередній посаді зі стягненням з відповідача на її користь 5247 грн. 60 коп. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, порушив питання про його скасування з передачею справи на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

ОСОБА_1 з 01 травня 2005 р. працювала в ЖКП „Заводське - №2" і наказом роботодавця за НОМЕР_1 була звільнена з посади майстра по п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП - угода сторін.

Встановивши факт, що позивачка подала заяву на звільнення під тиском роботодавця, який погрожував звільненням за прогули, суд обґрунтовано на підставі ст. 235 КЗпП ухвалив рішення на користь позивачки.

Посилання апелянта щодо пропуску строку звернення перевірялись судом першої інстанції і з огляду на надані позивачкою докази, яким була дана оцінка у відповідності  з вимогами ст.  212 ЦПК, суд правомірно визнав такі твердження безпідставними.

В той же час, вирішуючи питання про стягнення втраченого заробітку, суд не врахував отримані позивачкою після звільнення в районному центрі зайнятості грошові кошти, а тому розмір стягнення підлягає зменшенню до 2420 грн. 74 коп. (726 грн. 42 коп. + 554 грн, 09 коп.: 2 х 9 місяців; 14 днів листопада 2005 р. і 13 днів вересня 2006 р. - 4016 грн. 54 коп. допомоги по безробіттю).

У зв'язку зі зменшенням розміру стягнення втраченого заробітку підлягає також зменшенню і компенсація за завдану моральну шкоду.

Таким чином, рішення суду, в зазначеній частині, в силу п. 4 ст. 309 ЦПК підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 307-309 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ЖКП „Заводське - №2" задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2006 р., в частині вимог про стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, змінити.

Стягнути з ЖКП „Заводське - №2" на користь ОСОБА_1 2430 грн. 74 коп. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та 100 грн. компенсації за завдану моральну шкоду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців.