П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
05 грудня 2013 р. Справа № 802/4437/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
секретаря с/з Дмитрука В.В.,
за участю представників сторін:
позивача Безпалюка О.Л., Сергєєвої Н.О.,
відповідача Пенської О.Ю., Урдзіка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Вінмост і К»
до Вінницької митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України
про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2013/000180/1 від 07 жовтня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
В суд з позовом звернулось ТОВ "Вінмост і К" до Вінницької митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів №401000003/2013/000180/1 від 07 жовтня 2013 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог представники позивача пояснили, що 04 жовтня 2013 року ТОВ «Вінмост і К» до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України подано митну декларацію - МД №401090000/2013/020632 з метою митного оформлення товарів - горіху мускатного подрібненого кусочками ВWР (колений), несортовий, а також касія (індонезійська кориця) подрібнена та касія (індонезійська кориця) палички. Одночасно з митною декларацією товариством, у відповідності до частини 1, 2 статті статі 53 Митного кодексу України, надано відповідачу повний перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. При вирішенні питань розмитнення, відповідач не погодився із заявленою ТОВ "Вінмост і К" митною вартістю частини товару (горіху мускатного подрібненого кусочками (колений), несортового та касії (індонезійська кориця) подрібненої) і 07 жовтня 2013 року прийняв рішення №401000003/2013/000180/1 про коригування митної вартості цих товарів, визначивши її самостійно у порядку та у спосіб, який Підприємство вважає протиправним.
Представники Вінницької митниці заперечили позов, вважають його необґрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2013/000180/1 від 07 жовтня 2013 року прийняте відповідно до митного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У відповідності до статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Пунктом 41.1. статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є органи державної податкової служби та митні органи. Статтею 41 ПК України визначено, що митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони. Також, статтею 61 ПК України встановлено, що податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю. Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи. У відповідності до ст. 52 Митного Кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МК України.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною третьою ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, подані до митного оформлення товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування митної вартості товарів приймається якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митним законодавством чітко визначено обов'язок митних органів здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів та право приймати рішення про коригування митної вартості товарів.
Судом встановлено, що 04.10.2013 на митний пост "Вінниця-Центральний" до митного оформлення надано ВМД, якій присвоєно номер 401090000/2012/020632 від 04.10.2013.
В ході контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що документи не містять всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості та заявлена митна вартість товару значно нижча ніж раніше визнані органами доходів і зборів митні вартості схожого товару, митне оформлення яких здійснювалося по всій митній території України.
У зв'язку з цим, інспектором МП "Вінниця - Центральний" направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, які передбачені ст. 53 МК України, а саме:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги виробника товару;
специфікації виробника товару;
прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
інформація біржових організацій про вартість товару;
інші документи за власним бажанням декларанта.
Декларантом надано частину документів, які вимагалися митним органом.
Під час розгляду поданих документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, встановлено розбіжності, які унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості товару.
Митна декларація, подана країною відправлення, складена іноземною мовою, хоча згідно вимог ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, декларант забезпечує переклад документів за власний рахунок.
Водночас, декларантом (позивачем) не забезпечено переклад документів країни відправлення. Окрім цього, в даному документі зазначені два коди товару 0908110000 та 0906110000, які відрізняються від зазначених в поданій митній декларації №401090000/2013/020632 - 0908100000 та 0906200000 відповідно.
Прайс-лист фірми виробника товару від 06.08.2013 містить 2 позиції товарів, тоді як Декларантом згідно товаро-супроводжуючих документів ввезено 3 позиції товарів. При цьому згідно інвойсу вартість кориці у вигляді паличок та подрібненої кориці відрізняється на 42 %, тоді як в прайс-листі дана відмінність не є відображеною.
Окрім цього, під час митного оформлення виявлена невідповідність даних в частині заявленої митної вартості та вартості операцій, раніше визнаних (визначених) митними органами.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.
Частиною 1 ст. 59 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:1)фізичні характеристики; 2)якість та репутація на ринку; 3)країна виробництва; 4)виробник.
Із-за відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари митна вартість вказаних товарів не могла бути визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МК України.
З цих же причин митна вартість вказаних товарів не могла бути визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 60 МК України.
Також митна вартість не могла визначатися на основі методів додавання та віднімання митної вартості (ст. 62-63 МК України), у зв'язку з відсутністю вартісної основи для віднімання та додавання вартості.
Таким чином, у зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості та через ненаданням декларантом (позивачем) усіх документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості, Вінницькою митницею відповідно до ст. 64 МК України прийнято обґрунтоване рішення про коригування заявленої митної вартості за резервним методом визначення митної вартості, з використанням як джерела числового значення митні декларації № 401090000/2012/022809 від 30.11.2012 та № 401090000/2012/017231 від 24.09.2012. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Вінницька митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2013/000180/1 від 07 жовтня 2013 року, діяла в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 2, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Вінмост і К» до Вінницької митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2013/000180/1 від 07 жовтня 2013 року відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.