1-кп/381/101/13

381/2878/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12» червня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/101/13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012100310000378 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Березівка Одеської області, проживаючого АДРЕСА_1, не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, українця, громадянина України, не судимого:

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Малик О.І., потерпілого - ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2012 року протягом дня, ОСОБА_1 спільно розпиваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 алкогольні напої з ОСОБА_3, з яким проживав останній рік разом в одному будинку, ввечері ліг відпочивати, а коли близько 09 год. 00 хв. наступної доби прокинувся, виявив, що ОСОБА_3 помер.

Усвідомлюючи, що в таких випадках необхідно сповіщати про смерть людини, ОСОБА_1, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих, не повідомив правоохоронним органам, медичним працівникам та рідним про настання смерті ОСОБА_3, об'єктивно маючи при цьому таку можливість.

Зневажаючи пам'ять померлого і в подальшому, демонструючи свою байдужість, ОСОБА_1, не звертаючи уваги на знаходження тіла померлого в його будинку, продовжив вживати алкогольні напої продовж двох днів, приховуючи дану подію від інших, повідомляючи, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року поїхав до міста Києва, тим самим ввівши в оману його рідних, які звернулись до міліції з заявою про безвісне зникнення останнього.

20.12.2012 року ОСОБА_1, після чергового вживання алкогольних напої, побоюючись звинувачення його у вбивстві та з метою приховування тіла померлого ОСОБА_3, перетягнув його з будинку до свого подвір'я, де присипав снігом, зневажаючи те, що тіло протягом тривалого часу не захороняється неналежним чином супереч чинному законодавству. Продовж наступного тижня ОСОБА_1 про смерть ОСОБА_3 знову нікому не повідомляв, що призвело до гнилісних змін трупа, а також часткового поїдання голови собаками.

28.12.2012 року ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на приховування смерті людини та надруги над його тілом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на своєму подвір'ї по АДРЕСА_1, демонструючи дикість, за допомогою ножа порізав одяг трупа ОСОБА_3, оголивши його повністю, після чого за допомогою сокири розчленував тіло, а саме: від'єднав нижні кінцівки до коліна, стегна до тазу, верхні кінцівки від'єднав до ліктя, потім до плечей, після чого від'єднав голову та розділив тулуб на дві окремі частини від шиї до живота і від живота до тазу.

Розчленовані частини тіла померлого ОСОБА_3 ОСОБА_1 помістив до пакетів та частково закопав у снігу свого подвір'я, частково заніс до свого будинку, інші частини тіла закопав у сараї нежилого дачного будинку, який розташований по сусідству з його будинком по АДРЕСА_1.

Такими протиправними діями ОСОБА_1 насамперед заподіяв моральну шкоду рідним і близьким померлого.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 297 КК України, як наруга над тілом померлого.

12.06.2013 року між потерпілим ОСОБА_2, якого на підставі ст.ст. 55, 56 КПК України заявою від 15.04.2013 року визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні № 12012100310000378 та обвинуваченим ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 297 КК України. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, у виді арешту строком на два місяці. В угоді, також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим, який також не заперечував проти цього, затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконали взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого є потерпілий.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим, та ним самими безпосередньо, угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив наругу над тілом померлого, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 297 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Під час підготовчого судового засідання з боку прокурора, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період до вступу вироку в законну силу, заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, яке суд, враховуючи характер протиправних дій та особу обвинуваченого, вважає за можливе задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 314, 315, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12012100310000378 угоду про примирення від 12.06.2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 12.06.2013 року покарання у виді арешту строком на два місяці.

Початок строку відбуття ОСОБА_1 покарання обчислювати з моменту його прибуття до відповідної установи виконання покарань.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід - особисте зобов'язання, поклавши на обвинуваченого строком на один місяць, тобто по 12.07.2013 року обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту - села Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього більш суворого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ