4 липня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу виробничо-комерційної приватної фірми (далі-ВКПФ) “Будпостач” на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 3 травня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ВКПФ “Будпостач” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 20 січня 2005 року з вини водія відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем, що належить фірмі, сталась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пошкоджено автомобіль, що належить ОСОБА_1, чим йому заподіяна матеріальна шкода, крім того, обом позивачам заподіяна моральна шкода у зв'язку із ушкодженням здоров'я. ОСОБА_1 просив стягнути 41359 грн. 28 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 просив стягнути 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 24 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 травня 2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути із ВКПФ “Будпостач” на користь ОСОБА_1 41359 грн. 28 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_2 - 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ВКПФ “Будпостач” просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що факти та обставини справи, на підставі яких зроблений висновок про наявність вини ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, судом встановлені вірно, посилання на ст.ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України є правильним, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваної ухвали також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ВКПФ “Будпостач” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ВКПФ “Будпостач” на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 3 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ВКПФ “Будпостач”.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін