|
У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
5 липня 2006 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2006 року,
в с т а н о в и в :
Закарпатська дирекція АК АПБ “Україна” звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу, посилаючись на те, що на підставі постанови Національного банку України запроваджено процедуру ліквідації банку “Україна” і відкликано ліцензію на здійснення всіх банківських операцій, тому відповідно до ст.91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” кредитний договір, укладений між відповідачкою та банком 30 грудня 1992 року, повинен бути розірваним і ОСОБА_1 зобов'язана сплатити суму заборгованості згідно зазначеного договору, яка становить 2427 грн. 83 коп.
Судом до участі в справі як відповідача притягнуто ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення 2427 грн. 83 коп. в рахунок погашення позики та встановлення факту припинення її зобов'язань за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до додаткового договору від 14 червня 1993 року до кредитного договору банк “Україна” зобов'язався погасити 50% позики після пред'явлення акта введення в експлуатацію жилого будинку, такий акт був пред'явлений Закарпатській дирекції АК АПБ “Україна”, однак позика банком погашена не була.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2005 року в задоволенні позову Закарпатської дирекції АК АПБ “Україна” відмовлено, зустрічний позов задоволено. Додатковим рішенням цього ж суду від 21 грудня 2005 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із зустрічним позовом.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2006 року рішення суду першої інстанції скасоване й постановлене нове рішення про задоволення позову Закарпатської дирекції АК АПБ “Україна” та відмову в задоволенні зустрічного позову, постановлено розірвати кредитний договір № НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 та АК АПБ “Україна”, стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача 2427 грн. 83 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов Закарпатської дирекції АК АПБ “Україна”, апеляційний суд виходив із того, що кредитний договір підлягає розірванню на підставі положень ст.ст.90-92 Закону України “Про банки і банківську діяльність” у зв'язку із відкликанням ліцензії банку та призначенням ліквідатора, сума заборгованості по договору підлягає стягненню із ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_3; відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 пред'явила позов після закінчення строку, встановленого ст.96 цього ж Закону для пред'явлення вимог, тому вони вважаються погашеними.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Закарпатської дирекції АК АПБ “Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу і зустрічним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської дирекції АК АПБ “Україна” про стягнення коштів та встановлення факту припинення зобов'язань за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л.Сенін