ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р. | № 2/349-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Владимиренко С. В., Кота О. В., за участю представників: позивача –Хижняк В. О. дов. від 07.11.2006 року, відповідача –Самохіна А. М. дов. від 20. 02. 2006 року № 4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ЗАТ “ІСА - Інтерпапір” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року у справі господарського суду Сумської області за позовом ЗАТ «ІСА –Інтерпапір»до ТОВ КБ «Володимирський»про стягнення вартості векселя,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2006 року ЗАТ «ІСА Інтерпапір»звернулось до суду з позовом про стягнення вартості векселя –121284 гривні 50 коп. з ТОВ Комерційний банк «Володимирський».
У позові зазначив, що векселедавцем простого векселя № 783378250213 на суму 121284 гривені 50 коп. є ВАТ «Низівський цукровий завод», а відповідач індосував вексель і передав його позивачу за бланковим індосаментом.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17 липня 2006 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року рішення суду скасовано, а в позові відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 11, 14, 16, 43, 47, 77 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі.
Стверджує, що вексель відповідач передав йому за бланковим індосаментом, а тому зобов’язаний за векселем і повинен його оплатити.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 31 серпня 2004 року між сторонами укладено договір купівлі – продажу № 11/980-Т/018, за яким відповідач продав, а позивач купив за 53869 гривень 29 коп. за бланковим індосаментом простий вексель № 783378250213 номінальною вартістю 121284 гривні 50 коп., виданий ВАТ «Низівський цукровий завод».
Згідно ст.13 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі індосамент повинен бути написаний на векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Харківський апеляційний господарський суд дослідив спірний вексель і встановив, що вексель підлягає до оплати за пред’явленням, але не раніше 2 квітня 2006 року.
На ньому відсутні написи (бланковий індосамент) про передачу векселя відповідачу, у записах на векселі відповідач не значиться.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно застосував ст.ст.77 і 13 названого Уніфікованого Закону і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не індосував вексель відповідно до вимог вексельного права, а тому не є зобов’язаним за ним.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено всі обставини справи, досліджені докази, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права та прийнято законну і обґрунтовану постанову, в зв'язку з чим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для зміни чи скасування останньої.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року –без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот