1-кп/381/49/13

381/1136/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12» березня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/49/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310000021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - вересня, 25-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, українця, громадянина України, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Купріянчик І.О., потерпілого – ОСОБА_2 та обвинуваченого – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, за таких обставин.

Достовірно знаючи, що не поверне законному володільцю належне тому майно, 05.12.2012 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 прибув за місцем проживання особистого знайомого – гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, у якого використовуючи особисті довірчі стосунки, попросив мов би в тимчасове користування перфоратор марки «MAKITA HR 2450», вартістю 1629 грн., зварювальний апарат марки «KAISER NBC-200», вартістю 1359 грн. та грошові кошти в сумі 320 грн., отримавши від потерпілого ОСОБА_2 це майно, всього на загальну суму 3 308 грн., яким у спосіб недобросовісного використання довіри одразу заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

12.03.2013 року між потерпілим ОСОБА_2, якого на підставі ст.ст. 55, 56 КПК України заявою від 23.01.2013 року визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні № 12013100310000021 та обвинуваченим ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України, розміру шкоди, завданої злочином, обставини її відшкодування. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у виді штрафу. В угоді також зазначено, що обвинувачений повністю відшкодував шкоду потерпілому у розмірі 3 308 грн., а також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим, який також не заперечував проти цього, затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконали взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого є потерпілий.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим, та ним самими безпосередньо, угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12013100310000021 угоду про примирення від 12.03.2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 12.03.2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ