1-кп/381/118/13

381/3104/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12» червня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарях - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/118/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310000253 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - квітня, 30-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - Дніпровського району Запорізької області, постійно проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4) у місті Фастові Київської області, тимчасово не працюючого, інваліда третьої групи, ІНФОРМАЦІЯ_5, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Малик О.І., потерпілого – ОСОБА_2, обвинуваченого – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

02.02.2013 року близько 22 год. 20 хв., ОСОБА_1, перебуваючи за місцем проживання своєї доньки – ОСОБА_3 по вул. Добролюбова, 25 у місті Фастові Київської області, відчуваючи після чергової побутової сварки з її співмешканцем – гр. ОСОБА_2, раптово виниклу до нього неприязнь, вирішив шляхом фізичного впливу заподіяти шкоду його здоров’ю у вигляді нанесення йому саме таких тілесних ушкоджень, які в момент заподіяння спричинять останньому загрозливі для життя явища, за винятком смерті.

Продовжуючи свої злочинні насильницькі дії та усвідомлюючи при цьому їх суспільно небезпечний характер, ОСОБА_1 там же умисно наніс ОСОБА_2 з прикладанням зусилля декілька ударів руками і ногами в область тулубу та голови, спричинивши потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки з внутрішньочеревною кровотечею, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, а також заподіяв інші множинні тілесні ушкодження в різних частинах тіла ОСОБА_2, які загалом лише обтяжували його стан.

Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознакою умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з’ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз’яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 02.02.2013 року близько 22 год. 20 хв. перебував за місцем проживання своєї доньки – ОСОБА_3 по вул. Добролюбова, 25 в місті Фастові району Київської області, де в черговий раз посварився з її співмешканцем ОСОБА_2 Відчуваючи у зв’язку з цим раптово виниклу до нього неприязнь, а також враховуючи, що той перебував в стані алкогольного сп’яніння, він вирішив шляхом фізичного впливу заподіяти шкоду його здоров’ю у вигляді нанесення йому таких тілесних ушкоджень, які спричинять загрозливі для життя явища, за винятком смерті. Одразу після цього, в тому ж приміщенні він умисно наніс тому з силою декілька ударів руками і ногами в область тулубу та голови ОСОБА_2, що спричинило потерпілому закриту травму живота, розрив селезінки, а також чисельні синці.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає з’явлення із зізнанням, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що потерпілий не мав до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є умисним та тяжким, дані про особу винного, який: раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте, тривалий час після відбуття покарання суспільно небезпечні діяння не вчиняв, у побуті за місцем проживання характеризується виключно позитивно, є інвалідом третьої групи, виховує один малолітню дитину, яка потребує його допомоги та опіки, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, публічно осудив свою протиправну діяльність.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, суд вважає за можливе у даному конкретному випадку, призначивши ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 121 КК України, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на обвинуваченого встановлені ст. 76 КК України обов’язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред’явлений.

Під час судового розгляду з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю в два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Іспитовий строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня постановлення вироку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ