1-кп/381/270/13
381/6403/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 28» листопада 2013 року м. Фастів
Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бончева І.В.;
при секретарях - Гапонюк І.В., Савченка О.В.,
№ 1 - КП /381/270/13
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310001539 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - квітня, 11-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, судимого,
- 13.03.2008 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком тривалістю в один рік;
- 15.04.2013 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком тривалістю в один рік, тобто такого, що в силу ст. 89 КК України має судимість,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Кісілевича І.П., обвинуваченого – ОСОБА_1, його захисника – адвоката ОСОБА_2 та потерпілого – ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В:
19.08.2013 року близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_1, після засудження за грабіж, перебуваючи по вул. Шевченка в місті Фастові Київської області поріч зі стадіоном «Машинобудівник», повторно вирішив протиправно заволодіти чужим майном. Діючи умисно з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_1 під надуманим приводом отримав від нього мобільний телефон марки «LG-Е612» вартістю 1300 грн. із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 15 грн., всього загальною вартістю 1315 грн. 00 коп., заволодів ним та розпорядився на власний розсуд.
Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з’ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз’яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 19.08.2013 року близько 00 год. 20 хв., перебуваючи по вул. Шевченка в місті Фастові Київської області поріч зі стадіоном «Машинобудівник», з метою власного збагачення, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3, під надуманим приводом отримав від нього мобільний телефон марки «LG-Е612», заволодів ним та розпорядився на власний розсуд.
Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, а також те, що потерпілий, якому повністю повернуте викрадене, не мав до нього претензій матеріального і морального характеру.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є середньої тяжкості та умисним корисливим, дані про особу винного, який: судимий за вчинення умисного корисливого злочину, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, новий злочин вчинив в період іспитового строку, проте у побуті за місцем проживання негативно не характеризується, має на утриманні малолітню дитину, яка потребує його допомоги і опіки, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, публічно осудив свою протиправну діяльність.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, при цьому правових підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 та 75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Остаточне покарання ОСОБА_1 має бути призначено в порядку ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений вчинив новий злочин після постановлення вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2013 року, від відбування призначеного покарання за яким був звільнений з випробуванням в порядку ст. 75 КК України - невідбута частина покарання становить два роки позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред’явлений.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2013 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на два роки та два місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з « 28» листопада 2013 року, взявши його під варту в залі судового засідання – негайно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ