1-кп/381/170/13
381/4544/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 13» серпня 2013 року м. Фастів
Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бончева І.В.;
при секретарі - Гапонюк І.В.,
№ 1 - КП /381/170/13
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310001362 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - грудня, 18-го дня, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, розлученої, ІНФОРМАЦІЯ_4, українки, громадянки України, не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Кісілевича І.П. та обвинуваченої – ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И В:
17.01.2011 року ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна шляхом обману, умисно подала до Управління пенсійного фонду України в місті Фастові та Фастівському районі (Київська область місто Фастів, вул. Горького, 10) офіційну заяву про призначення пенсії, додавши водночас придбані нею у невстановленої слідством особи завідомо підроблені документи, а саме: трудову книжку БТ – ІІ № 7432336 від 08.08.1978 року, довідку № 1 – 1/379 від 17.12.2010 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідку № 1 – 1/378 від 17.12.2010 року про заробітну плату для обчислення пенсії, видані мов би «Київським експериментально – механічним заводом іграшок імені ОСОБА_2», в які були внесені завідомо неправдиві відомості, які підтверджували факт її роботи на цьому підприємстві, що надавало їй право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. На підставі поданих ОСОБА_1, завідомо підроблених документів, їй була призначена державна пенсія, яку вона незаконно отримувала у період з грудня 2010 року по грудень 2012 року включно, заволодівши у такий спосіб державними коштами на загальну суму 32 366 грн. 07 коп.
Вказані дії ОСОБА_1, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, за ознакою заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Цими самими діями, цілями та мотивами, у тому ж місці, в той же час, ОСОБА_1 використала завідомо підроблені документи, а саме: трудову книжку БТ – ІІ № 7432336 від 08.08.1978 року, довідку № 1 – 1/379 від 17.12.2010 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідку № 1 – 1/378 від 17.12.2010 року про заробітну плату для обчислення пенсії, видані мов би «Київським експериментально – механічним заводом іграшок імені ОСОБА_2», в які були внесені завідомо неправдиві відомості, які підтверджували факт її роботи на цьому підприємстві, що надавало їй право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Вказані дії ОСОБА_1, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, за ознакою використання завідомо підробленого документа.
31.07.2013 року між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури у Київській області юристом третього класу ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12013100310001362 та обвинуваченою ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України. Обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на що отримана згода обвинуваченої на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України всі є злочинами невеликої тяжкості, від яких потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури у Київській області юристом третього класу ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), а тому такі її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України; і крім того використала завідомо підробленні документи, кваліфікуючи і ці дії за ч. 4 ст. 358 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред’явлений.
Під час судового розгляду з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
Затвердити у кримінальному провадженні № 12013100310001362 угоду про визнання винуватості від 31.07.2013 року між прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури у Київській області юристом третього класу ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, за якими призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.07.2013 року покарання у виді:
- за ч. 1 ст. 190 КК України - штрафу в розмірі тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 595 грн.;
- за ч. 4 ст. 358 КК України - штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 510 грн.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 595 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ