1-кп/381/134/13

381/3608/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 08» серпня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/134/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310001088 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - січня, 04-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого не офіційно, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Корнєва К.В., потерпілого – ОСОБА_2, обвинуваченого – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

05.06.2013 року близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на березі кар’єру «Вісімка», що розташований у селі Мала Снітинка Фастівського району Київської області, відчуваючи після сварки з ОСОБА_2 раптово виниклу до нього неприязнь, вирішив шляхом фізичного впливу заподіяти шкоду його здоров’ю у вигляді нанесення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинять короткочасний розлад здоров’я.

Продовжуючи свої злочинні насильницькі дії, усвідомлюючи при цьому їх суспільно небезпечний характер, ОСОБА_1 умисно наніс з прикладанням зусилля один удар рукою в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді рани, садна і синця на обличчі зліва, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України за ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з’ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз’яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 05.06.2013 року близько 19 год. 00 хв., перебуваючи на березі кар’єру «Вісімка», що розташований у селі Мала Снітинка Фастівського району Київської області, відчуваючи після сварки з ОСОБА_2 раптово виниклу до нього неприязнь, умисно наніс йому з прикладанням зусилля один удар правою рукою в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани, садна і синця на обличчі зліва.          

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що потерпілий не мав до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є невеликої тяжкості, але умисним, дані про особу винного, який: раніше притягувався до кримінальної відповідальності і після звільнення від відбуття покарання тривалий час злочини не вчиняв, у побуті за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, публічно осудив свою протиправну діяльність.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, суд вважає за можливе у даному конкретному випадку призначити ОСОБА_1 мінімальне за видом та максимальне за розміром покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред’явлений.

Під час судового розгляду з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 1700 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ