Справа № 22 Ц- 2103/06 р.                              Головуючий 1 інстанції: Фасій В..В.

Категорія- і З                                                     Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О. І.

УХВАЛА

13 грудня     2006 р.  Судова   колегія   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду   Миколаївської області    в складі:

головуючої:        Вовченко Г.Ю.

суддів:                 Колосовського С.Ю.

Галущенка О.І.

при секретарі:   Фірсовій Т.В.

за участю:

відповідачки-     ОСОБА_1

представників:

позивачки -           ОСОБА_2

відповідачки        ОСОБА_3

третьої особи - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22. 09. 2006 р., у справі за

позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним,

встановила:

05. 04. 2006 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним.

Позивачка зазначала, що з 1990 р. проживала у шлюбі з ОСОБА_6 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, який був власністю чоловіка.

Обоє були людьми похилого віку і потребували сторонньої допомоги та піклування.

Таку допомогу надавали їм родичі, сусіди та ОСОБА_1.

Відповідачка запропонувала укласти договір пожиттєвого утримання.

01.11.2005 р. було укладено договір дарування за яким, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар житловий будинок АДРЕСА_1.

Зазначена угода укладена з порушенням вимог закону, оскільки дарувальник під час укладення угоди знаходився в такому стані, що не усвідомлював значення своїх  дій та не міг керувати ними.

Посилаючись на недійсність такої угоди, позивачка просила про задоволення позову.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22.09.2006 р. постановлено про задоволенні позову та визнання оспорюваного договору недійсним.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення,  як незаконного і повернення справи на новий розгляд, посилаючись на необгрунтованність висновків суду і порушення норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка знаходилась у шлюбі з ОСОБА_6 та проживала в будинку АДРЕСА_1, який належав йому на праві власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Але 01.11.2005 р. ним було укладено договір дарування за яким, він подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар житловий будинок АДРЕСА_1.

Під час укладення цієї угоди дарувальник, внаслідок тяжкої хвороби, перебував у такому стані, що не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Зазначені факти підтверджуються свідченнями свідків, поясненнями сторін, висновком посмертної судово - психіатричної експертизи та іншими письмовими доказами.

Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну оцінку наявним доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про недійсність угоди з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не надала доказів прийняття спадщини, а тому не має право на звернення з позовом про визнання угоди недійсною, не можуть бути враховані, виходячи з таких підстав.

Так, позивачка, перебувала в шлюбі та проживала спільно з померлим в його будинку.

За законом вона є спадкоємцем померлого і має право на спадкування належного йому будинку.

Встановлене свідчить про те, що угодою дарування порушені її цивільні права і за таких обставин вона має право на їх захист шляхом звернення з позовом, відповідно до диспозиції ч. 1 ст.225 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22. 09. 2006 р - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.