Справа № 22Ц - 2170/2006 p. Галопуюча 1-й інстанції: Ротар М.М.
Категорія- 39 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко 0.1
РІШЕННЯ
Іменем України
2006 р., грудня місяця, 13 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Вовненко Г.Ю.
суддів: Колосовського С.Ю.
Галущенка О. І.
при секретарі: Фірсовій Т.В. за участю:
позивачки - ОСОБА_1
представника- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.10.2006 р., у справі за
позовом
ОСОБА_1 до КЗ «Дитяча музична школа» м. Вознесенська про визнання незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, видачу дублікату трудової книжки та стягнення моральної шкоди,
встановила:
12.07.2006 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до КЗ «Дитяча музична школа» м. Вознесенська про визнання незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, видачу дублікату трудової книжки та стягнення моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що до її трудової книжки незаконно внесено наказ НОМЕР_1 про звільнення з посади за прогул без поважних причин, хоча в данному наказі зазначено про його недійсність в зв'язку з її хворобою.
Також незаконним є і наказ НОМЕР_2 про оголошення суворої догани за порушення трудової дисципліни, а саме графіку виходу на роботу, оскільки порушення цього графіку мало місце з поважих причин.
Крім того, 27.10.2005 р. на вхідних дверях музичної шкоди адміністрацією було розміщено оголошення про її звільнення з посади, чим їй завдана моральна шкода, пов'язана з моральними переживаннями з приводу розповсюдження цієї недостовірної інформації.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про задоволення позову та відшкодування їй 2000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.10.2006 р. постановлено про визнання незаконним наказу НОМЕР_2 про оголошення суворої догани і стягнення на користь позивачки 90 грн. 63 коп., утриманих з її заробітної плати та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про зміну рішення та задоволення вимог про відшкодування 2000 грн. моральної шкоди та 200 грн. витрачених на правову допомогу, вважаючи що суд необгрунтовано не врахував наявність підстав для відшкодування цих втрат.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Ухвалючи рішення, суд виходив з того, що позивачка пропустила строк позовної давності, для захисту права на відшкодування моральної шкоди, який, на думку суду, сплив після закінчення трьохмісячного терміну з дня видання наказу НОМЕР_1.
Крім того, суд вважав, що відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу лише у розмірі 4,3%.
Але з такими висновками погодитись в повній мірі неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам справи..
Так, з матеріалів справи вбачається, що заподіяння моральної шкоди позивачка пов'язує з порушенням її трудових прав.
Зокрема, через намагання адміністрації звільнити її незаконно з роботи та піддати дисциплінарному стягненню з утриманням частини заробітної плати.
З дублікату трудової книжки видно, що адміністрація виправила ці порушення трудових прав позивачки і видала їй трудову книжку без внесення до неї цих незаконних наказів.
Визнаючи наказ про оголошення суворої догани незаконним суд обґрунтовано стягнув на користь позивачки незаконно утриману частину її заробітної плати.
Зазначені порушення трудових прав завдали позивачці моральної шкоди, але адміністрація установи та суд відновили у повному обсязі її трудові права, що на думку судової колегії, є достатньою компенсацією завданої їй моральної шкоди.
За таких обставин, рішення, в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди з підстав пропуску строку для захисту права, підлягає скасуванню з постановлениям нового про відмову у задоволенні позову з підстав необгрунтованності.
Рішення в частині відшкодування витрат на правову допомогу підлягає зміні виходячи з того, що відшкодуванню підлягають витрати у розмірі пропорціональному обсягу наданої фактично правової допомоги, тобто у розмірі 100 грн.
В іншій частині рішення місцевого суду відповідає вимогам закону, а тому зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.10.2006 р., в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди з підстав пропуску строку для захисту права, - скасувати та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог за необгрунтванністю.
Рішення, в частині відшкодування витрат на правову допомогу змінити, стягнувши з КЗ «Дитяча музична школа» м. Вознесенська на користь ОСОБА_1 100 грн.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.