ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р. | № 35/117-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Владимиренко С. В., Кота О. В., за участю представника позивача –Кобелякової Т. І. дов. від 04.12.2006 року № 5/2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року у справі господарського суду Харківської області за позовом ТОВ «Торговий дім «Олексіївський»до Харківської міської ради та Харківського міськвиконкому, 3-я особа –КП «Харківське міське БТІ», про визнання права власності,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2006 року ТОВ «Торговий дім «Олексіївський»звернулось до суду з позовом до Харківської міської ради та Харківського міськвиконкому, 3-я особа –КП «Харківське міське БТІ», про визнання права власності на додаткові нежитлові приміщення, створені внаслідок проведеної реконструкції №№ 40, 42, 43, 47 –59, літ. «А-2»загальною площею 709,3 кв. метрів, розташовані за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 62, та зобов’язання здійснити реєстрацію державного права власності за позивачем на самовільно побудовані спірні приміщення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31 березня 2006 року позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення і припинити провадження у справі в частині визнання права власності на спірні приміщення та відмовити в позові в частині зобов’язання здійснити реєстрацію спірних приміщень за позивачем, посилаючись на неправильне застосування ст.144 Конституції України, ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 331 ч.2, 376 частин 3, 5 ЦК України, ст.18 ч.3 Закону України «Про основи містобудування».
У судове засідання не з’явились представники відповідача та 3-ї особи.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно ст.18 Закону України «Про основи містобудування»закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому порядку об’єктів забороняється.
Як встановлено судом, рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2003 року № 140/03 позивачу надано в оренду до 15 травня 2021 року земельну ділянку по пр. Перемоги, 62, для експлуатації та обслуговування магазину і складських будівель.
Рішенням Харківського міськвиконкому від 20 липня 2005 року № 896 позивачу надано дозвіл на реконструкцію вказаної нежитлової будівлі під торговельний зал непродовольчих товарів з будівництвом прибудови та встановлено строк реконструкції до 1 грудня 2007 року. За цим рішенням до початку реконструкції позивач повинен одержати архітектурно –планувальне завдання на розробку робочого проекту; розробити та погодити робочий проект в установленому порядку; зареєструвати об’єкт реконструкції в інспекції державного архітектурно –будівельного контролю головного управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів; після закінчення реконструкції об’єкт здати до експлуатації в установленому порядку.
Вирішуючи спір, суд прийшов до висновку, що спірні приміщення є самочинним будівництвом і задовольнив позов на підставі п.3 ст.376 Цивільного кодексу України.
Проте, задовольняючи позов, суд, в порушення ст.ст.38, 43, 65, 84, 101 і 105 ГПК України, взагалі не перевірив доводи відповідачів і не з’ясував, чи звертався позивач з заявою про створення державної приймальної комісії, чи додержано Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243.
Також суд не перевірив доводи відповідачів щодо того, що позивачу не видавався дозвіл на виконання безпосередньо будівельних робіт, а лише на установку огорожі, демонтаж споруд на території будмайданчику та виконання захисного футляра каналізаційних випусків.
Крім того, суд не перевірив, чи є висновки органів санепідемслужби, ГУ МНС та погодження ХОСУ «Держінвестекспертиза»щодо закінченої будівництвом самочинної реконструкції.
З огляду на те, що зазначені обставини є істотними для правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року і рішення господарського суду Харківської області від 31 березня 2006 року.
Справу передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т.Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот