Справа 2- 160/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Хоми О.П., при секретарі Данчевській З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "УПК „Добромиль" про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних при звільненні грошових сум,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про примусове стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних їй при звільненні грошових сум, який мотивує тим, що з 08 липня 2003 року по 03 жовтня 2006 року працювала укладальником-пакувальником четвертого розряду в структурному підрозділі ЗАТ „УПК .Добромиль", розташованому у м. Новий Розділ. Трудові відносини з відповідачем було припинено у зв'язку із скороченням чисельності згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні відповідач не провів з нею остаточного розрахунку і лише після неодноразових звернень 27 листопада 2006 року їй було виплачено заборгованість по зарплаті. Оскільки кінцевий розрахунок з нею було проведено із затримкою у 38 днів, просила в примусовому порядку стягнути середній заробіток за весь час затримки в сумі 725 грн. 80 коп., а також витрати, пов'язані із проїздом до суду.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов підтримала та дала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити.

Представник ЗАТ „УПК „Добромиль" Пліш М. Л. проти позову заперечив та пояснив, що затримка у проведенні остаточного розрахунку з ОСОБА_1 виникла через неможливість підприємства проводити будь-які розрахунки, оскільки ще до звільнення позивачки, в липні 2006 року державною виконавчою службою було накладено арешт на всі наявні рахунки підприємства і лише 27.11.2006 р. керівництво знайшло інші джерела, щоб провести розрахунки з вивільненими працівниками, що і було зроблено. Оскільки затримка остаточного розрахунку з позивачкою виникла не з вини підприємства, а з об'єктивних підстав, просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази справи, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_2. з 08.07.2003 року по 03.10.2006 року перебувала в трудових відносинах з ЗАТ „УПК "Добромиль". Наказом № 74 від 03.10.2006 року була звільнена за п.1 ст. 40 КЗпП України.

За поясненнями позивачки, які не оспорювались представником відповідача, останній своєчасно не провів з нею розрахунку при звільненні, виплативши належну їй заборговану суму лише 27 листопада 2006 року.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату № 491 від 12.10.2006 року, виданої ЗАТ „УПК „Добромиль", середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становила 19, 10 грн. З урахуванням 38 днів ( з 04.10.2006 р. по 27.11.2006) затримки проведення розрахунку сума середнього заробітку становить 725 грн. 80 коп. (19, 10 х 38). Стаття 117 КЗпП України зобов'язує підприємство, установу, організацію виплатити звільненому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку лише за наявності вини власника або уповноваженого ним органу у невиплаті

2

належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, якщо їх розмір не оспорюється..

З представленої стороною відповідача постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області про арешт коштів боржника 22.07.2006 року вбачається, що такою на підставі постанови від 09.11.2005 року ДВС Миколаївського районного управління юстиції Львівської області накладено арешт на кошти відповідача в загальній сумі 229023 грн. 99 коп. по всіх рахунках, які належать ЗАТ „УПК „Добромиль".

Такі обставини унеможливили проведення відповідачем будь-яких розрахунків, включаючи виплату розрахункових сум, тому суд не вбачає його вини в затримці проведення остаточного розрахунку з позивачкою, а відтак не може нести за це відповідальність, оскільки в такі умови був поставлений вимушено.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивачки в частині відшкодування вартості проїзду до суду, оскільки нічим не підтверджені.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 213- 215 ЦПК, ст. ст. 116, 117 КЗпП України , суд

вирішив:

в позові ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „УПК „Добромиль" про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних при звільненні грошових сум відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.