Судове рішення #3429
5-27/36-КАС

    


 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


01.06.2006                                                                                       Справа № А38/281  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

від позивача: Абрамов О.В., довіреність №341  від 20 травня 2006 року, представник, Поворознюк І.І., довіреність №343 від 28 березня 2006 року, представник, Шумило В.М., ухвала №Б 15/2/67/00 від 13 серпня 2002 року, керуючий санацією;

від відповідача: Курченко О.Г., довіреність №341/КУЮ від 11 січня 2006 року, головний державний податковий інспектор;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі;

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2005 року;

у справі №A38/281;

за позовом відкритого акціонерного товариства “Лемкар”, міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області;

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області;

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.


В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Лемкар” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 1 липня 2005 року, №0000362600/0, від 12 вересня 2005 року №0000362600/1 прийнятого Відповідачем Північною Міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області про визначення Позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 205170 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неправомірно нарахував податкове зобов’язання з податку на прибуток по кредиторській заборгованості, яка виникла у період з 1 листопада 1998 року по 31 грудня 2001 року, і визначена Відповідачем як безповоротна фінансова допомога в зв’язку з закінченням строку позовної давності.

На думку Позивача строк позовної давності не закінчився у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у межах справи про банкрутство згідно статті 263 ЦК України.

Постановою господарського суду у справі №А38/281 від 13 грудня 2005 року (суддя Бишевська Н.А.) позовні вимоги задоволені повністю.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 263 ЦК України у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Таким чином, хибними є висновки Відповідача про закінчення строку позовної давності за вказаною кредиторською заборгованістю позивача.

Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні постанови неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на наступне:

Зобов’язання боржника по сплаті постачальнику вартості поставленого товару ( послуг) вважається завершеним з моменту винесення господарським судом ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів. Про це вказано в ухвалі господарського суду на підставах встановлених законом.

Отже дана кредиторська заборгованість не може бухгалтерському обліку ВАТ “Лемкар” оскільки, вона є погашеною обліковуватись в бухгалтерському обліку ВАТ “Лемкер” оскільки вона є погашено.

На підставі вищевикладеного Відповідач вважає, що Позивач порушив підпункт 4.1.6 пункта 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необґрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до статті 256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись за захистом своїх прав. Загальна позовна давність згідно статті 257 ЦК України складає три роки.

Відповідно до статті 263 ЦК України визначає обставини за умови виникнення яких зупиняється перебіг позовної давності, серед яких і мораторій.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до частини 3 статті 263 у разі припинення обставин, що зумовили зупинення перебігу позовної давності, її перебіг продовжується.

На теперішній час провадження по справі про банкрутство Позивача не закрито, тому обставини що зумовлюють припинення перебігу строку позовної давності за цих обставин продовжуються.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Із залученої до матеріалів справи копії податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно винесено 1 липня 2005 року.

              Відповідно до підпункта 15.1.1, пункта 15.1, статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за винятком випадків,  визначених підпунктом  15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках,  визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її  фактичного  подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає   розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          З урахуванням вищенаведеного податковий орган мав право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 днів, а саме до 1 липня 2002 року.

Відповідно до статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          З вищенаведеного випливає, що загальна позовна давність тривалістю у три роки розповсюджується на правовідносини які виникли після 1 липня 1999 року.

          З розрахунку наданого до матеріалів справи на сторінці 50 вбачається з якими підприємствами кредиторська заборгованість ВАТ “Лемкар” строк позовної давності якої минув.

01.11.98р. ТОВ “Алай”

27378,75 х 30%

8213,63

01.09.98р. ЛТД “Ксімекс”

52485,48 х 30%

15745,64

31.12.98р. ТОВ “Полум’я”

29142,8 х 30%

8742,84

01.12.98р. Промвентиляція

19628,3 х 30%

5888,49

01.03.99р. СП “Стілтранс”

17728,68 х 30%

5318,6

01.04.99р. ЧП “Тера-Інкогніто”

128319,76 х 30%

38495,7

01.06.99р. ТОВ “Форк”

356144,84 х 30%

106843,45

01.12.98р. ТОВ “Янтак”

35811,81 х 30%

10743,3



Всього: 199991,65 грн.

          Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно частини 2 статті 205 Кодексу про адміністративне судочинство України є підставою для зміни чи скасування постанови.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу задовольнити частково, постанову скасувати частково, позовні вимоги задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 202, 205, 206 КАС України суд,-


П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

         Постанову господарського суду Дніпропетровської області від  13 грудня 2005року у справі №А38/281 скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області від 1 липня 2005року № 0000362600/0, від 12 вересня 2005 року № 0000362600/1 про визначення відкритому акціонерному товариству “Лемкар”, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 199991,65 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (50031, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кремлівська, будинок №4 код ЄДРПОУ 26370361) на користь відкритого акціонерного товариства “Лемкар” (52029 Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ногіна, будинок №31-Д р\р 26008006780001 в АКПБ “УкрСиббанк”, МФО 306834, код ЄДРПОУ 05448366) витрат по сплаті судового збору у сумі 3,4 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий                                                            І.Л. Кузнецова


          Судді                                                                                В.В. Швець

         

                                                                                                           Л.О. Чимбар

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація