АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/12420/13 Справа № 209/398/13 Головуючий у 1 й інстанції - Багбая Є.Д. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Свистунової О.В.
суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.
при секретарі Книш К.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа без самостійних вимог - Державна податкова адміністрація України про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа без самостійних вимог - Державна податкова адміністрація України про захист прав споживача. Обґрунтовуючи свої вимоги порушенням у відношенні нього відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів».
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на керівних посадах органів державної податкової служби в період з 03 лютого 1986 року по 29 квітня 2009 року. Останнє місце роботи у Державній податковій інспекції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на посаді заступника начальника адміністративно-господарського відділу. Зазначив, що він у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно до Постанови КМУ №349 від 03 червня 1994 року «Про затвердження порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» є застрахованою особою. Згідно з висновком МСЕК від 10 квітня 2009 року йому первинно встановлено 2-групу інвалідності за загальним захворюванням, 20 травня 2009 року за висновком МСЕК йому встановлено 65% втрати професійної працездатності одноразово як держслужбовцю. При повторних переоглядах 20.04.2011 року та 01.05.2012 року група інвалідності не було змінено, наступний переогляд - 10.04.2014 року. (а.с.44, 45, 61, 107). Звільнений 29 квітня 2009 року у відповідності до вимог ст.. 38 КЗпП України (а.с.36-39, 49).
04 червня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» та Державною податковою адміністрацією України було укладено Договір № 029-2 про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування (а.с.147-148).
Предметом договору є закупівля послуг з обов'язкового соціального страхування (страхування службових і посадових осіб податкової міліції та страхування посадових осіб органів державної податкової служби України) відповідно до Постанови КМУ №349 від 03 червня 1994 року «Про затвердження порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби». Строк дії договору: з 4 червня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Крім того, відповідно до п.7.1. визначено, що зобов'язання Страховика по виплаті страхового відшкодування розповсюджується на страхові випадки, що сталися у проміжок часу з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2009 року або до виконання Страховиком вимог п. 3.2.5. Договору, яким визначено, що страховик зобов'язаний припинити прийом документів на виплату страхових сум у разі використання сплачених страхових платежів,визначених п.4.1.цього договору, про що повідомити Страхувльника.
Відповідно до п.2.3.Договору, страховик виплачує страхові суми, зокрема уразі втрати застрахованою особою працездатності в результаті захворювання, що сталося під час виконання службових обов'язків у розмірі що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у відсотковому відношенні до суми п'яти річної заробітної плати за останньою посадою, яку він займав до встановлення втрати працездатності, але не може бути меншим шестимісячної заробітної плати за зазначеною посадою.
Аналогічні договори були укладені між ЗАТ «СК «Брокбізнес» та ДПА також 23 березня 2010 року за №029-3 та між ПАТ «СК «Брокбізнес», правонаступником ЗАТ «СК «Брокбізнес» та ДПА 12 серпня 2010 року за №029-4 (а.с.149-150).
Відповідно до п.7.1. вищезаначених договорів зобов'язання страховика з виплати страхового відшкодування за даними договорами розповсюджуються на страхові випадки, що сталися в період з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2008 року або до повного виконання страховиком п.3.2.5 договору, а саме припинення прийому документів на виплату страхових сум або використання сплачених страхових платежів на відповідний рік.
24 липня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» із заявою про виплату страхової суми через втрату 65% професійної працездатності у зв'язку із захворюванням. Листом-повідомленням від 17 березня 2010 року ПАТ «СК «Брокбізнес» повідомила ДПА України про те, що станом на 16 березня 2010 року страховик повністю виконав свої зобов'язання за укладеними договорами про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування у зв'язку з повним використанням коштів із загального фонду Державного бюджету. Аналогічні листи були направлені від 13 квітня 2010 року та 31 грудня 2010 року згідно до яких було повідомлено, що страховик припинив прийом документів на виплату страхових сум у зв'язку з повним використанням сплачених страхових платежів та виконанням зобов'язань перед страхувальником за вищевказаними договорами про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування в повному обсязі, та страховик повернув справи у тому числі справу позивачу ОСОБА_2, за якими не було здійснено виплату страхових сум у зв'язку з недостатністю отриманих страхових платежів від страхувальника.
Позивач, посилаючись на те, що страхову суму, яка передбачена Законом України «Про державнуподаткову службу в Україні», а також зазначеними договорами відповідач ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», правонаступник ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» йому не виплатив та просив стягнути страхову суму у розмірі 193 759 гривень з відповідача на його користь, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись із зазначеним рішення суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, виходив з того, що суд не вбачав вини відповідача у не виплаті позивачеві страхової суми через відсутність коштів, необхідних для здійснення такої виплати у зв'язку з повним використанням страховиком сплачених страхувальником страхових платежів за договорами про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування.
Колегія суддів, погоджується із зазначеним висновком суду, який обґрунтований наступним.
Так, відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).
Згідно з п. 1 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 1994 року № 349, обов'язкове державне особисте страхування посадових осіб органів державної податкової служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
У відповідності до положення ст. 41 Закону України «Про страхування» страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика.
За змістом п. 3.2.3 Договорів про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, укладених між ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та ДПА України та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», правонаступником ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», страховик зобов'язаний виплачувати страхові суми застрахованим особам за умови надходження на його спеціальний рахунок платежів у розмірах, необхідних для проведення виплат страхових сум.
Пункт 4 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 року № 349, встановлює, що страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, зараховуються до чергових платежів, а кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум, доплачуються страхувальником.
Згідно ст. 997 ЦК України Договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, під час винесення рішення, обгрунтовано враховано доводи відповідача про відсутність його вини у невиплаті страхової суми позивачу через відсутність коштів, необхідних для здійснення такої виплати у зв»язку з повним використанням страховиком сплачених страхувальником страхових платежів за договорами про закупівлю послуг з обов»язкового соціального страхування.
Доводи апеляційної скарги позивача, що його документи були прийняті страховиком до виплати, а відтак він мав обов»язок здійснити йому страхові виплати - є безпідставними, оскільки, відповідно до наведених нормативних актів та умов договору, обов»язкове державне страхування посадових осіб ДПС здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, за умови надходження на спеціальний рахунок страховика страхових платежів у розмірах, необхідних для проведення виплат страхових сум. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача, що на дані правовідносини не розповсюджується дія Закону України «Про страхування», оскільки ст. 21 зазначеного закону передбачено обов»язок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі.
Інші доводи скарги не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду та не спростовують висновки суду.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, апеляційний суд вважає, що згідно ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді