ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 18/1803/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Вознюка Є.В.

відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2013 року у справі №18/1803/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунальне виробниче підприємство "Комсомольськтеплоенерго" про стягнення 8 756 656,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача 2467358,68 грн. основного боргу, 568422,56 грн. пені, 57665,19 грн. інфляційних, 141054,78 грн. 3% річних, 1336267,37 грн. штрафу, 64380,00 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4043712,23 грн. Відмовлено в стягненні пені в сумі 142105,64 грн. Відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року до 01.03.2013 року.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення від 29.11.2012 року, який пред'явлено позивачем до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Постановою державного виконавця від 07.05.2013 року відкрито виконавче провадження.

Судами встановлено, що станом на 01.01.2013 року відповідачем погашена сума основної заборгованості в розмірі 2467358,68 грн., в липні 2013 року відповідачем сплачена частина пені в розмірі 100000,00 грн.

Отже, наказ залишився невиконаним відповідачем в частині стягнення 468422,56 грн. пені, 141054,78 грн. 3% річних, 57665,19 грн. інфляційних втрат, 1336267,37 грн. штрафу та 64380,00 грн. судового збору, всього на суму 2067789,90 грн.

В зв'язку з відсутністю можливості виконати рішення суду в цій частині у встановлений термін, відповідач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про розстрочку виконання судового рішення на п'ять років рівними платежами за вказаним графіком.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року (суддя Сірош Д.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2013 року, заяву КВП "Комсомольськтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року. в частині стягнення пені у розмірі 468422,56 грн., 141054,78 грн. 3% річних, 57665,19 грн. інфляційних втрат та 1336267,37 грн. штрафу на два роки, до 01.12.2015 року, щоквартально рівними частинами, відповідно до графіку. В іншій частині заяви про розстрочку виконання рішення в задоволенні відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник просить вказані постанову апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити відповідачеві в задоволенні його заяви про надання розстрочки виконання рішення суду в даній справі.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк, або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, враховуючи факт погашення відповідачем, після набранням рішенням суду в даній справі законної сили, суми основного боргу в розмірі 2467358,68 грн. та частини пені в розмірі 100000,00 грн., за рахунок субвенції з Державного бюджету України, а також існування реальних обставин, які позбавляють боржника можливості погасити ним решту суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, обґрунтовано задовольнив частково заяву відповідача та розстрочив виконання рішення господарського суду Господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року в даній справі строком до 1 грудня 2015 року.

Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема правовим обґрунтуванням, оцінками наданих сторонами суду доказів, зокрема щодо фінансового стану обох сторін, та висновками викладеними попередніми інстанціями в мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх судових інстанцій відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І.Дерепа

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій