№ справи:122/21497/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Масалигіна

№ провадження:33/190/1029/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Караваєв К. М.

_____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________________

"03" грудня 2013 р.м. Сімферополь

Суддя спеціалізованої палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим Караваєв К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 30 жовтня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зернове Джанкойського району АР Крим, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює та не є інвалідом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 30.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб за те, що він 11.10.2013 року о 23 год.40 хв., керуючи транспортним засобом «МІТЦУБІСІ ЛАНЦЕР» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, рухався на вул.Ракетної/Ларіонова у м.Сімферополі АР Крим, при цьому був зупинений працівниками ДАІ, які запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, але він, у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від цього у присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, ставить питання про перекваліфікацію його дій на ч.1 ст.130 КУпАП та зміну постанови судді в частині накладання адміністративного стягнення з адміністративного арешту на громадські роботи. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суддя, всупереч матеріалам справи, помилково кваліфікував зазначені його дії за ч.2 ст.130 КУпАП, за ознакою повторності вчинення адміністративного правопорушення того ж виду, та при накладенні стягнення не взяв до уваги те, що він повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення, щиро розкаявся в цьому, позитивно характеризується за місцем роботи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді, доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення правопорушника, який підтримав свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.7,8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, змінити постанову.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення,

Проте у розглядуваній справі зазначені вимоги закону суддею дотримані не були.

Розглядаючи справу, суддя місцевого суду правильно встановила обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, її висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при обставинах, зазначених у постанові, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах та останнім не заперечується.

Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за ознакою повторного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя не перевірила належним чином матеріали справи і не звернула уваги на те, що ОСОБА_3 останній раз притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки на підставі постанови Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 9.06.2009 року і в той же день в нього було вилучено посвідчення водія (а.с.9).

Таким чином, на час скоєння ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення минуло понад двох років з дня закінчення виконання стягнення за зазначеною постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим, а тому, виходячи з положень ст.39 КУпАП, його слід вважати таким, що не був підданим адміністративному стягненню.

За таких обставин, вважаю, що постанова судді Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 30.10.2013 року постановлена з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого її слід змінити, перекваліфікувати зазначені дії ОСОБА_2 на ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та застосувати до нього стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням вимог ст.ст.33,34,35 КУпАП та роз'яснень, які містяться у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, згідно яких, стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, дані про його особу, те, що він раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст.130 КУпАП, допускає керування транспортними засобами, не отримавши свого посвідчення водія в порядку, встановленому ч.2 ст.321 КУпАП, вважаю достатнім та необхідним для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_2 подібних правопорушень, накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту у межах строку, встановленого санкцією вищевказаної статті.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 30 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на 15 діб, змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його стягненню у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб.

У решті постанову судді залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:К. М. Караваєв