У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.
суддівГлиняного В.П., Одинця В.М.
за участю прокурораГорбаня В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 185, ст.. 198 КК України,
направлено прокурору Подільського району для організації проведення додаткового розслідування.
Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_5 15 листопада 2010 року, приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись у відділенні ломбарду ЗТ «Скарбниця», що розташоване в м. Києві по вул. Фрунзе, 129, разом із своїм знайомим, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, та будучи обізнаним про те, що в останнього знаходиться мобільний телефон «Нокіа 5130», яким він незаконно заволодів шляхом обману, заздалегідь необіцяно збув даний телефон на власне посвідчення водія. Отриманими за збут мобільного телефону коштами він у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 16 листопада 2010 року, приблизно о 11 год. 00 хв., ОСОБА_5, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_6, з корисливих спонукань, вирішив таємно заволодіти чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_5 зайшов до кімнати та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що він діє таємно, викрав золотий ланцюжок вартістю 6 970 грн., який належав ОСОБА_6, чим спричинив останній майнової шкоди на зазначену суму. Після чого, обвинувачений з місця злочину зник та вчиненим розпорядився на власний розсуд.
Підставою для повернення справи на додаткове розслідування стала неповнота досудового слідства, яку, на думку суду першої інстанції, не можливо усунути в судовому засіданні. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що місцевим судом було вжито всі можливі заходи з приводу забезпечення присутності обвинуваченого під час розгляду справи, проте вони не дали позитивного результату. Як на причини цього, суд послався на те, що під час досудового розслідування було неправильно встановлено особу підсудного та фактичне його місця проживання або перебування.
Прокурор, в поданій апеляції просить постанову суду скасувати, а матеріали кримінальної справи направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, досудове слідство по справі було проведено у відповідності до вимог ст.. ст.. 22, 64 КПК України 1960 року, під час якого було встановлено особу обвинуваченого та місце його реєстрації. За таких обставин, прокурор вважає, що висновки суду з приводу неправильності і неповноти досудового слідства є необґрунтованими, у зв'язку з чим прийняте ним рішення слід вважати незаконним.
Крім того, прокурор зазначає, що постановою Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 оголошено в розшук та на даний час рішення суду ще не виконано.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Незважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Згідно вимог ст. 281 КПК України 1960 року, кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування у випадку неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. При цьому, розглядаючи справу, суд, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, має, насамперед, проаналізувати всі зібрані по справі докази, перевірити їх з точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності.
Відповідно до ст. 368 КПК України 1960 року однобічним або неповним визнається слідство, коли не були дослідженні такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, не допитані певні особи, не витребувані та не дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування певних обставин.
Також, відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року неповнота досудового слідства може полягати в тому, що під час його проведення всупереч вимогам ст.ст. 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були досліджені поверхнево чи однобічно обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Проте, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався.
Згідно постанови місцевого суду, підставами для повернення справи на додаткове розслідування є однобічність і неповнота, яка виразилася у неправильному встановленні особи підсудного та фактичного місця його проживання чи перебування.
Проте, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 185 та за ст.. 198 КК України. Під час проведення досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2. За цією адресою обвинуваченому біло обрано і міру запобіжного заходу у виді підписки про не виїзд. Дану адресу ОСОБА_5 зазначав і в своїх заявах та клопотання до слідчого.
Також, в матеріалах кримінальної справи міститься побутова характеристика на ім'я ОСОБА_5, видана Горенською сільською радою, в якій також зазначено, що останній проживає в АДРЕСА_2.
Тому, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду про те, що під час досудового слідства було неправильно встановлено місце проживання обвинуваченого.
ОСОБА_5 не з'являвся на численні виклики суду першої інстанції, у зв'язку з чим, суд намагався застосувати щодо нього примусовий привід, а пізніше оголосив його в розшук. Під час виконання постанов про привід працівники правоохоронних органів встановили, що ОСОБА_5 за вище вказаною адресою не проживає лише з літа 2012 року, натомість, як кримінальну справу було порушено в 2011 році.
За тиках обставин, колегія суддів погоджується з доводами поданої апеляції з приводу помилковості висновків суду про те, що під час досудового слідства була допущена однобічність і неповнота, а відтак вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та розділом ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року, якою матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185, ст.. 198 КК України, направлено прокурору Подільського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування, скасувати, а матеріали кримінальної справи повернути до Подільського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
С у д д і :
Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Одинець В.М.