№ справи:103/4095/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Лягіна
№ провадження:33/190/1052/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Караваєв К. М.
_____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________________________
"12" грудня 2013 р.м. Сімферополь
Суддя спеціалізованої палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Караваєв К.М., розглянувши, за участю правопорушника ОСОБА_2, його захисника - ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданню у м.Сімферополі апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на постанову судді Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07 листопада 2013 року, якою провадження у справі про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Плотинне Бахчисарайського району АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, який працює директором ВАТ «Фіолент»у м.Бахчисарай АР Крим, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП, за відсутністю складу правопорушення,
ВСТАНОВИВ :
Органами ДАІ ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме в тому, що він 08.08.2013 року о 14 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом «Toyota Avensis», реєстр.номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом в районі будинку 17 на вул.Леніна с.Куйбишево Бахчисарайського району АР Крим, у порушенні вимог п.п.1.5,10.9 ПДР України, не переконався у безпеці свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем «BMW X5», реєстр. номер НОМЕР_1, який зупинився позаду, внаслідок чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_2 під час розгляду справи у місцевому суді не визнав.
Постановою судді Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07.11.2013 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, з тих підстав, що матеріалами справи його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджується.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, потерпілий ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суддя ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування всіх обставин справи, а тому висновки судді про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, приймаючи рішення у справі, суддя не взяла до уваги, що при складанні адміністративного протоколу та у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні ДТП, а висновок судової автотехнічної експертизи, на який послалася суддя в обґрунтування свого рішення, не спростовує пред'явленого йому органом ДАІ обвинувачення у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Також, апелянт зазначає, що при розгляді адміністративного протоколу суддею було проігноровано клопотання його представника про допит співробітника ДАІ, яким складався протокол про адміністративне правопорушення, з метою перевірки доводів ОСОБА_2 щодо застосування до нього психологічного насильства під час оформлення ДТП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухав представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_6, пояснення правопорушника та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, вважаю, що постанова судді підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.ч.7,8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення,
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Проте зазначені вимоги закону та роз'яснення пленуму суддею дотримані не були.
Вирішуючи справу, суддя, всупереч вимогам ст.280 КУпАП, належним чином не перевірила надані докази і не дала їм правової оцінки, внаслідок чого помилково дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, відповідно до ст.ст.251,252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішним переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суддя послалася на показання правопорушника та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, допитаних за його клопотанням в судовому засіданні, згідно яких, зазначене ДТП сталася внаслідок винних дій саме водія автомобіля «BMW X5» ОСОБА_4 (а.с.27,28), а також на висновок судової автотехнічної експертизи № 94е від 24.09.2013 року (а.с.33-36).
Разом з тим, суддя не звернула увагу на те, що висновком судової автотехнічної експертизи не встановлено причинного зв'язку між діями водіїв ОСОБА_6 і ОСОБА_2 та наслідками ДТП у вигляді пошкодження автомобілів, а вказані особи, за винятком ОСОБА_10, під час складання адміністративного протоколу та у поясненнях не були вказані останнім та опитані у якості свідків ДТП, внаслідок чого, достовірність їх показань в судовому засіданні щодо викладених ними обставин ДТП викликає сумніви.
Той факт, що в експертному висновку зазначено, що рух автомобіля «Toyota Avensis» заднім ходом за трасологічними ознаками не підтверджується, ніякого значення для вирішення справи не має, оскільки відсутність слідів гальмування даного автомобіля та характер його пошкоджень, а також характер пошкоджень автомобіля «BMW X5», не спростовує показання кожного з водіїв щодо обставин ДТП.
За таких обставин, зазначені висновок судової автотехнічної експертизи та показання в судовому засіданні правопорушника та свідків не є належними доказами у справі, а тому не повинні були враховуватися суддею місцевого суду при прийнятті рішення у справі.
Розглядаючи справу, суддя не дала ніякої оцінки іншім доказам у справі, зібраним під час оформлення ДТП, з точки зору їх належності та допустимості, не усунула протиріччя в показаннях правопорушника щодо обставин ДТП, даних ним в судовому засіданні і в день вчинення ДТП, не перевірила доводи правопорушника в судовому засіданні щодо застосування до нього психологічного насильства з боку працівників ДАІ з метою спонукання визнати вину у вчиненні ДТП, не допитала з цього приводу співробітника ДАІ, який склав матеріали ДТП, чим допустила неповноту судового розгляду адміністративної справи.
Як виходить з матеріалів справи, 08.08.2013 року о 14 год. 45 хв., ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Toyota Avensis», реєстр.номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом в районі будинку 17 на вул.Леніна с.Куйбишево Бахчисарайського району АР Крим, у порушенні вимог п.п.1.5,10.9 ПДР України, не переконався у безпеці свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем «BMW X5», реєстр. номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався позаду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Дані обставини підтверджуються отриманими у відповідності із законом та наданими суду органом ДАІ доказами - адміністративним протоколом від 08.08.2013 року (а.с.1), схемою місця ДТП та характером пошкоджень транспортних засобів (4), письмовими поясненнями водіїв автомобілів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 08.08.2013 року (а.с.2,3), звукозаписом повідомлення ОСОБА_2 органа внутрішніх справ про вчинення ним ДТП (а.с.47).
Вказані докази повністю між собою узгоджуються, при цьому будь-яких підстав для визнання їх неналежними і недопустимими не вбачається.
Таким чином, зазначені вище дії водія ОСОБА_2 не відповідають положенням п.п.1.5, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно яких, дія чи бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю і здоров'ю громадян, спричиняти матеріальну шкоду; під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинний створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху, для забезпечення небезпеки руху він за необхідністю повинний звернутися за допомогою до інших осіб, та знаходяться у причинному зв'язку з зазначеної ДТП.
Доводи ОСОБА_2 про те, що письмові пояснення 8.08.2013 року він дав під тиском працівників ДАІ, не знайшли свого підтвердження, виходячи з того, що при оформленні матеріалів справи працівниками ДАІ він не заперечував своїй вини у скоєнні ДТП, не мав зауважень до останніх щодо порядку проведення перевірки та до змісту складених ними матеріалів справи.
Крім того, будучи допитаним апеляційним судом у відповідності до положень ст.294 КУпАП, свідок - інспектор ДАІ ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_2, у зв'язку з вчиненням ним ДТП, особисто викликав працівників ДАІ на місце події та добровільно дав пояснення щодо обставин ДТП, при цьому будь-якого тиску на нього не здійснювалося. Також даний свідок пояснив, що приблизно через 20 хвилин після того, як він з напарником почали перевіряти обставини ДТП, на місце події з'явилися знайомі ОСОБА_2, які почали про щось спілкуватися з ним та фотографувати автомобілі.
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07.11.2013 року постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального закону, а тому її слід скасувати та прийняти нову постанову.
В діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, його вина у вчинені зазначеного правопорушення підтверджується матеріалами справи, складеними під час оформлення ДТП.
Разом з тим, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, коли на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Згідно ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяця з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно матеріалів справи, факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, був виявлений 08.08.2013 року, про що свідчить протокол адміністративного правопорушення серія №АБ2№715639 від 08.08.2013 року, а тому строк накладання стягнення за вчинення ОСОБА_2 даного правопорушення на час розгляду апеляційної скарги закінчився.
За таких обставин вважаю за необхідне апеляцію потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково, постанову судді скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.124, п.7 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову судді Бахчисарайського районного суду АР Крим від 07 листопада 2013 року, якою провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП, за відсутністю складу правопорушення, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя:К. М. Караваєв