Справа № 440/1622/13 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.

Провадження № 22-ц/783/7682/13 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія:57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Монастирецького Д.І., Мацея М.М.

секретар - Дідусь О.А.

з участю позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Буського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції у Львівській області про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись у суд з позовом про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 ОСОБА_3, ВДВС Буського РУЮ у Львівській області про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2

В обґрунтування апеляційної скарги позивач ОСОБА_2 посилається на те, що Державним виконавцем виконується виконавчий лист, виданий Буським районним судом Львівської області від 14.12.2012р. про стягнення коштів з його батька ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5

При постановленні рішення судом першої інстанції не було враховано те, що майно, яке було описане державними виконавцями, належить йому , а не батькові. Він з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживає разом в одному будинку.

Зазначив, що в суді першої інстанції він доводив, що майно, яке було описане та арештоване актом опису та арешту від 29.08.2013р. належить йому, і це доводилося показаннями свідка, якого суд допитував в судовому засіданні, однак пояснень такого до уваги не взяв.

Також в судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 ставив до відома суд про те, що в нього є докази того, що майно належить йому і що він представить суду такі докази. Однак, суд проігнорував це клопотання і 17.10.2013 р. завершив судове засідання, ухваливши рішення про відмову у зодоволенні його позовних вимог.

Мотивує апеляційну скаргу ще й тим, що його батько за станом здоров'я не може водити мотоцикл, користуватися газонокосаркою, водяним насосом, бензопилою, точильним станком та іншими рухомими речами. Також апелянт пояснював суду, що купував вказане майно в м.Броди на базарі і квитанцій йому за придбане майно ніхто не видавав. Вважає, що саме інструкції на майно, що було описано та арештовано виконавчою службою, які у нього збереглися і є тими письмовими доказами, які, на його переконання, свідчать про те, що це майно належить йому.

Під час проведення опису майна державним виконавцем, батькам позивача нічого не роз'яснювалося, хіба що пояснили, що описане майно ніхто від ОСОБА_2 відбирати не буде, просили підписати батьків документи, вказує, що батьків ошукали, оскільки останні старші люди, довіряють владі і цим скористувались певні службовці.

Просить рішення Буського районного суду Львіської області від 17 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задоволити.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 та представник відповідача не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

02 грудня 2013 року на адресу Апеляційного суду Львівської області надійшла заява від начальника відділу ДВС Буського РУЮ - Боруцької І.В., у якій остання просить справу розглядати у відсутності представника ВДВС Буського РУЮ.

Колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_2 в підтримання мотивів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такої, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

За приписами ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає даним вимогам.

На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виконавчого листа №1303/382 від 14.12.2012 року, виданого Буським районним судом Львівської області від 14.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди в сумі 42330,46 грн. 00 коп. При цьому, боржником зазначено ОСОБА_4, місцем перебування якого вказано село Кути, Буського району Львівської області.

15 січня 2013 року державним виконавцем ВДВС Буського РУЮ у Львівській області Думінською Т.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного вище виконавчого листа.

В ході здійснення державним виконавцем Думінською Т.В. виконавчого провадження, нею 29.08.2013 року був складений акт опису і арешту майна боржника.

За вказаним актом було описано наступне майно: мотоцикл «Альфа», бензопила « 8ТІНБ», електроточило 230у-50Нг, зернодробилка «Елікар-І», кінний культиватор, легкі борони 2 щт., електрозварка, газонокосарка, насос для відкачки каналізації, електроциркулярка.

Із змісту даного акту, який було складено державним виконавцем Думінською Т.В. в селі Кути, Буського району, в присутності понятих: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 При вказаному описі були присутні ДІМ Буського РВ ГУМВСУ у Львівській області: Гуменюк С.Г., голова Кутівської сільської ради - Карпій І.А., головний державний виконавець ВДВС Буського РУЮ у Львівській області - Поцілуйко П.В., дружина боржника ОСОБА_6

Із згаданого акту також вбачається, що під час опису майна, будь-яких заяв, претензій чи зауважень від боржника ОСОБА_4 чи його дружини ОСОБА_6, як і від інших учасників даного факту не надходило, незважаючи на те, що останнім було роз'яснено їх права та обов'язки. Крім того, як вбачається з цього акту, боржник ОСОБА_4 отримав копію акта опису, а також прийняв описане майно на відповідальне зберігання.

Судом першої інстанції вірно застосовано вимоги ст.316 ЦК України, відповідно до якої, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За змістом п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» ( з наступними змінами та доповненнями) за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Позивачі не надали суду письмових доказів, які б підтверджували їх право власності на спірне описане та арештоване майно.

Окрім того, виходячи із системного аналізу норм процесуального та цивільного законодавства і зокрема вимог ст.59 ЦПК України та ст.218 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що пояснення в судовому зсіданні свідка ОСОБА_6 - матері позивача ОСОБА_2 не є належним та допустимим доказом, а відтак вірно не взяв їх до уваги при постановленні рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів, оцінених судом належним чином кожного окремо на їх достовірність, допустимість та достатність, взаємний зв»язок у їх сукупності; встановлених судом обставин справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення Буського районного суду Львівської області відсутні.

Керуючись ст.ст.209 ч.3 303,307 ч.1 п.1,308,313,314 ч.1 п.1,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Буського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча Копняк С.М.

Судді:

Монастирецький Д.І.

Мацей М.М.