Справа № 442/2-2471/11 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 22-ц/783/5755/13 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Копняк С.М.

суддів: - Монастирецького Д.І., Тропак О.В.

секретар - Дідусь О.Р.

з участю представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про повернення коштів, витрачених на ремонт квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_5,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги.

02 березня 2012 року ОСОБА_6 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про повернення коштів, витрачених на ремонт квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_5

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2013 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_5 оскаржила таке в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2013 року не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення. Зазначає, що жоден з її доводів на підтримання мотивів викладених в позовній заяві судом не враховані.

Мотивує апеляційну скаргу також тим, що відповідач ОСОБА_6 - колишня її невістка, яка проживала та була зареєстрована разом із своєю донькою у квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачці на праві приватної власності, згідно усної домовленості між сторонами та останні перебували на її повному утримання з її доброї волі.

Вважає, що згідно усної домовленості між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідачка погодилась оплачувати за комунальні послуги, однак остання дане зобов»язання не виконувала в повному обсязі, а лише частково, а саме, оплачувалися нею лише ті комунальні послуги, які могли бути негайно відключені за неоплату. Всі інші комунальні послуги оплачувалися позивачкою, про що свідчать квитанції, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, судом при винесенні рішення не враховані показання свідків, вимоги ст.68 ЖК України та ст.815 ЦК України.

Також суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивачка та відповідачка проживали однією сім»єю, що суперечить поняттям Сімейного Кодексу України.

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_5 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задоволити.

В судове засідання позивач ОСОБА_5 не з»явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 в заперечення мотивів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає даним вимогам.

Відповідно до ст.47 Конституції України ст.9 ЖК України кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України наймач зобов»язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що протягом проживання ОСОБА_6 в спірній квартирі сторони жили як одна сім'я, як одна, так і друга сторона частково оплачували комунальні послуги за користування вказаною квартирою, робили ремонти за власний рахунок, ОСОБА_6 передавала ОСОБА_5 кошти для оплати комунальних послуг, сторони в добровільному порядку погодились на те, що потрачені ОСОБА_6 кошти на ремонт квартири будуть компенсуватися ОСОБА_5

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів, оцінених судом належним чином кожного окремо на їх достовірність, допустимість та достатність, взаємний зв»язок у їх сукупності; встановлених судом обставин справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_5 висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області відсутні.

Керуючись ст.ст.209 ч.3 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Монастирецький Д.І.

Тропак О.В.