Справа № 1-120/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі:

головуючої судді: Даруда І.А.

при секретарі: Сатін Н.М.

за участю прокурора : Косюк М.Ф.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава справу про обвинувачення,

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України,

уродженця с.Лоза та мешканця АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, одруженого, раніше не судимого.

за ч.2 ст..286 КК України

В С Т А Н О В И В:

Досудовим слідством підсудний ОСОБА_1 звинувачується в тім, що він 16 вересня 2008 року приблизно о 21.40 год., керуючи власним автомобілем марки ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_1, на автодорозі «Мукачево-Рогатин-Львів» між населеними пунктами с.Вільхівка - Сільце Іршавського району, рухаючись у напрямку с.Сільце в нічний час доби, по мокрому дорожньому покритті, проявивши неуважність, не приділив належної уваги ситуації на дорозі, не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги п.п.1.3, 1.4., 1.5., 10.1., 12.1., 12.2., 12.3. та 13.3. Правил дорожнього руху України, що проявилися в тому, що він не витримав безпечного бокового інтервалу між керуючим ним автомобілем та рухаючимся попереду нього велосипедистом ОСОБА_3, в результаті виконання маневру обгону допустив зіткнення передньою правою частиною свого автомобіля із задньою частиною велосипеда. Від зіткнення велосипедиста ОСОБА_3 відкинуло на капот та вітрове скло автомобіля з подальшим падінням на дорожнє покриття.

В результаті ДТП наступила смерть потерпілого ОСОБА_3, до якої згідно висновку судово-медичної експертизи №100 від 31 жовтня 2008 року привела сукупна травма голови та грудної клітки, що виявилося основою важкого травматичного шоку.

Після проведення судового слідства прокурор Косюк М.Ф. заявив клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки під час провадження досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно.

Заслухавши думку учасників судового процесу , підсудного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які заперечують проти клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 підлягає направленню прокурору Іршавського району для організації додаткового розслідуванн з слідуючих підстав.

Згідно ст.281 КПК України повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства».

Матеріалами кримінальної справи встановлено, що під час провадження досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно, а саме всупереч ст.64 КПК України, відповідно до якого передбачено, що органу досудового слідства необхідно всебічно, повно і об»активно встановити спосіб та інші обставини вчинення злочину.

Згідно висновку №5954/11-18 повторної судової авто технічної експертизи від 30 березня 2012 року проведеної Київським НДІСЕ та НДЕКЦ в Закарпатській області від 29 грудня 2012 року покази водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 в частині вказаної ним відстані від автомобіля до місця зіткнення з велосипедом в момент коли останній змінив напрямок руху становить або темп руху велосипедиста ОСОБА_3 можуть вважатись такими, що з технічної точки зору не спроможні.

Згідно висновку експерта №2049/407 від 13 листопада 2008 року форма та характер пошкоджень транспортних засобів співпадає в такому випадку, що при першочерговому контактуванні повздовжньої осі вищезгаданих транспортних засобів перебували під кутом 5+-5 градусів, при цьому автомобіль першопочатково контактував передньою правою частиною з задньою частиною велосипеда. Тобто, в момент контактування автомобіль та велосипед рухались приблизно попутно. В свою чергу, водій автомобіля вказує на маневрування велосипедиста перед пригодою.

Отже вказане може також свідчити про неспроможність показів водія ОСОБА_1 в частині маневрування велосипедиста перед пригодою або відстані між автомобілем ВАЗ та велосипедом, в момент коли останній змінив напрям свого руху.

Оскільки використання, в якості вихідних даних технічно неспроможних параметрів (в частині вказаних водієм параметрів зближення транспортних засобів) може привести до заздалегідь неправдивих висновків, тому пояснення вказаного водія, технічно неспроможні в подальшому дослідженні не використовувалися.

Провести регламентацію дій водія велосипедиста відносно вимог ПДР в рамках дослідження не видається за можливим, оскільки покази водія автомобіля в частині вказаних ним параметрів зближення автомобіля та велосипеда перед пригодою можуть вважатися такими, що з технічної точки зору не спроможні, а інші об»активні дані щодо траєкторії руху транспортних засобів перед зіткненням в матеріалах справи відсутні.

Оскільки покази водія автомобіля в частині вказаних параметрів зближення транспортних засобів можуть вважатися такими, що з технічної точки зору не спроможні, а інші об»активні дані щодо траєкторії руху перед зіткненням в матеріалах справи відсутні, то відповідь на поставлені питання в рамках дослідження не видалося за можливе.

Разом з цим експерти вказали, що:

-якщо в момент виникнення небезпеки автомобіль знаходився на відстані меншій за 75 м., то водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з велосипедом шляхом застосування екстреного гальмування;

-якщо ж автомобіль в момент виникнення небезпеки для руху знаходився на відстані більшій за 96 м., то водій автомобіля вказану вище технічну можливість мав.

Що з технічної точки зору стало причиною виникнення ДТП потребує повної і всебічної оцінки усіх зібраних доказів по справі, що не відноситься до компетенції експертів-автотехніків.

Не надано відповідь яка була траєкторія руху велосипедиста ОСОБА_3 до контакту з транспортним засобом.

Досудовим слідством всупереч вимогам ст.22 і ст.65 КПК України не були перевірені та з»ясовані з достатньою повнотою вищевказані дані, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і ця неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, для усунення якої потрібні слідчі або інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів, які не може одержати суд безпосередньо чи шляхом давання доручень слідчому.

За ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»активного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають , так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують його відповідальність..

Пункт 9 вказаної вище Постанови зазначає, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли повнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно до ст.16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього невластивих йому функцій.

Оскільки вказана неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, кримінальна справа підлягає направленню прокурору Іршавського району для організації додаткового розслідування з метою забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.281 КПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України направити прокурору Іршавського району для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд залишити без змін.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області на протязі семи діб з дня її винесення через Іршавський районний суд Закарпатської області.

Суддя : І. А. Даруда