Справа № 764/11584/13-к

1-кп/764/379/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарі - Молічевій Ю.К.,

за участю прокурорів - Сімчишина В.С., Манойленко В.О.,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12013140060005090 від 26 липня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина Російської Федерації, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 07 грудня 2004 року Ленінським районним судом міста Севастополя за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України до п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки;

- 28 липня 2005 року Ленінським районним судом міста Севастополя за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до шести років позбавлення волі, звільнений 26 грудня 2008 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік одинадцять місяців;

- 22 грудня 2009 року Ленінським районним судом міста Севастополя за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до двох років позбавлення волі, звільнений 29 квітня 2011 року по відбуттю покарання;

- 25 липня 2012 року Ленінським районним судом міста Севастополя за ст. 128 КК України до одного року обмеження волі;

- 14 листопада 2013 року Ленінським районним судом міста Севастополя за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 26 липня 2013 року в період часу з 07 до 16 години, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом розбиття вікна, таємно проник в будинок АДРЕСА_4, і таємно викрав ноутбук «Toshiba» вартістю 5500 гривень, нетбук «Asus» вартістю 3500 гривень, кільце с діамантами вартістю 2000 доларів США, золоте кільце вартістю 500 доларів США, золотий браслет вартістю 800 євро, фотоапарат «Olympus» вартістю 2000 гривень, які належать ОСОБА_2, після чого з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 39000 гривень.

Він же, 11 серпня 2013 року в період часу з 09 до 19 години, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом віджиму вікна, таємно проник в будинок АДРЕСА_5, і таємно викрав телевізор «LG» вартістю 8000 гривень, грошові кошти в сумі 2100 доларів США та 2000 гривень, що належать ОСОБА_3, після чого з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 26800 гривень.

Він же, 15 серпня 2013 року в період часу з 13 години 20 хвилин до 17 годин 55 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом віджиму вікна, таємно проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав ноутбук «Asus» вартістю 9000 гривень, що належить ОСОБА_4, після чого з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 9000 гривень.

Він же, 06 вересня 2013 року в період часу з 06 години 30 хвилин до 16 години 30 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом зриву москітної сітки з вікна, таємно проник в будинок АДРЕСА_6, звідки таємно викрав телевізор марки «Dех» вартістю 3500 гривень, ноутбук марки «НР» вартістю 6500 гривень, чоловічу дублянку вартістю 500 гривень, чоловічу куртку вартістю 200 гривень, три ікони, мобільний телефон «Nокіа» вартістю 100 гривень, мобільний телефон «Motorola» вартістю 500 гривень, що належать ОСОБА_5, після чого з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 11300 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 події вчинених ним кримінальних правопорушень, свою вину у їх вчиненні та мотиви їх вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, визнав повністю та надав суду показання, які відповідають мотивувальній частині вироку, та показав, що 26 липня 2013 року вдень він розбив вікно та непомітно проник в будинок АДРЕСА_4, звідки викрав ноутбук, нетбук, фотоапарат та золоті вироби. 11 серпня 2013 року вдень, розкрутивши вікно та віджавши його, забрався в будинок АДРЕСА_5 та викрав телевізор і грошові кошти в сумі 2100 доларів США. Аналогічним чином, шляхом віджиму вікна, 15 серпня 2013 року в післяобідній час він проник до квартири АДРЕСА_1, звідки викрав ноутбук, та 06 вересня 2013 року вдень забрався до будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав телевізор, ноутбук, ікони, чоловічі дублянку та куртку, і мобільні телефони. Перед проникненням він дзвонив в двері, і якщо ніхто не відповідав, то вчиняв крадіжки. Викрадене реалізовував на ринку «Юмашевській» незнайомим особам, отримані кошти використовував для власних потреб, скоював крадіжки, тому що не міг влаштуватись на роботу, і не мав засобів до існування, у вчиненому щиро розкаявся, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 визнав у повному обсязі.

Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України належать до тяжких злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 повинно відбуватись в умовах ізоляції від суспільства, та приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий та притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога не знаходиться, не працює та законного джерела доходів не має, дільничним інспектором характеризується як особа, на яку скарг від родичів та членів сім'ї не надходило, у вживанні наркотичних речовин помічений не був, однак схильний до вчинення кримінальних правопорушень, зловживання алкогольними напоями, знову вчинив умисні кримінальні правопорушення, що вказує на стійкість його злочинних намірів та небезпечність для суспільства. В зв'язку з цим підстав для застосування до ОСОБА_6 положень ст. ст. 69, 75 КК України судом не вбачається.

Однак, виходячи з того, що в силу ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, суд визнає такими, що знижують ступінь суспільної небезпеки дій обвинуваченого ОСОБА_6, та вважає, що міра покарання може бути не пов'язана з максимальним строком покарання, передбаченим санкцією відповідної статті.

По викладеним мотивам суд вважає достатнім остаточно призначити обвинуваченому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, частково приєднавши до знову призначеного покарання, покарання за вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 14 листопада 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі, що, враховуючи положення ст. 65 КК України, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди в сумі 8528 гривень, згідно ст. 11 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених вимог, оскільки шкоду завдано діяннями обвинуваченого. Решта потерпілих правом на пред'явлення цивільного позову до обвинуваченого, передбаченим ст. 128 КПК України, не скористались.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз. Арешт на майно не накладено, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до знову призначеного покарання частково приєднати покарання, призначене ОСОБА_6 за вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 14 листопада 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_6 до відбування покарання за сукупністю злочинів у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 15 листопада 2013 року. Зарахувати в строк відбуття покарання частково відбуте за вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 14 листопада 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України з 18 вересня 2013 року по 14 листопада 2013 року включно з розрахунку день за день.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в Сімферопольському СІЗО УДПтСУ в АР Крим і м. Севастополі - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на відшкодовування майнової шкоди 8528 (вісім тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 1211 від 18 жовтня 2013 року у сумі 880 гривень 20 копійок, судової дактилоскопічної експертизи № 1009 від 16 вересня 2013 року у сумі 391 гривня 20 копійок, судової дактилоскопічної експертизи № 1220 від 25 жовтня 2013 року у сумі 391 гривня 20 копійок, а всього - 1662 (одну тисячу шістсот шістдесят дві) гривні 60 копійок.

Речові докази: телевізор та ноутбук, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити їй за належністю; сліди рук - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко