Справа 11-343/2006 р. Головуючий І інстанції Салай М.Г.
Категорія - ст. 115 ч. 1 Доповідач Шахова О.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року Колегія суддів палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Салая Г.А.
суддів : Шахової О.Г., Кузюри М.М.
з участю прокурора Левіна В.З.
адвоката ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Чернігівського району, який брав участь у судовому розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий -
засуджений за ст. 115 ч.1 до 7 років позбавлення волі, за ст. 263 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 7 років позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2. 979,57 грн. матеріальних збитків та 15 тисяч грн. моральних збитків; на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 146,46 грн.; на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 - 48,24 грн.
Доля речових доказів вирішена згідно ст. 81 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 скоїв злочини при наступних обставинах.
01 травня 2005 року у вечірній час ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в лісі поблизу АДРЕСА_2 із помсти, яка виникла в ході бійки на грунті неприязних стосунків, умисно вбив ОСОБА_4, шляхом нанесення йому в область серця удара ножем, який він незаконно носив при собі і визнаний холодною зброєю.
Не погоджуючись з вироком суду помічник прокурора Чернігівського району, який брав участь у судовому розгляді справи та засуджений подали апеляції.
Прокурор не згоден з вироком суду в частині кваліфікації його дій за ст. 115 ч.1 КК України, просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з зазначеної статті на ст. 118 КК України, призначивши йому покарання за даний злочин у вигляді 2 років позбавлення волі, в іншій частині вирок просить залишити без змін. Свою апеляцію мотивує тим, що суд дав неправильну оцінку показанням підсудного ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших та іншим матеріалам кримінальної справи, зазначає, що підсудний витягнув ніж з тим, щоб ОСОБА_4 перестав безпричинно наносити удари йому та його товаришам і останній при нанесенні підсудному слідуючого удару сам напоровся на ніж, тобто, підсудний скоїв умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
Засуджений ОСОБА_3 вважає, що вирок підлягає зміні, він не згоден з кваліфікацією його дій за ст.115 КК України, його дії необхідно кваліфікувати за ст.118 КК України та не згоден з занадто суворою мірою покарання, зазначаючи, що висновок суду про умисне вбивство ним , з метою помсти ОСОБА_4, не ґрунтується на матеріалах справи, а навпаки спростовується доказами, добутими на досудовому та на судовому слідстві і які підтверджують, що удар ножем потерпілому він наніс захищаючи себе та інших від протиправних дій ОСОБА_4. Він дістав ніж з задньої кишені джинсів і направив його в сторону ОСОБА_4 з метою зупинити його, але ОСОБА_4, наносячи йому удар рукою в обличчя сам „напоровся" на ніж, який він тримав у витягнутій руці.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та не заперечує проти задоволення апеляції засудженого, пояснення засудженого та його адвоката, які підтримали апеляцію засудженого та не заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів і є обґрунтованим.
Сам засуджений, не заперечуючи факту бійки між ним і ОСОБА_4 вину свою в судовому засіданні визнав частково, вважає, що вбивство він скоїв з необережності, а не умисно і показуючи, що 01.05.2005 року він
разом з друзями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншими, прізвищ яких він не пам"ятає пішли до лісу, який розташований неподалік АДРЕСА_2, з метою відсвяткувати релігійне свято "Пасха". Під час святкування вся компанія вживала спиртні напої. Біля 16 години між ОСОБА_8 та незнайомими хлопцями, які також відпочивали в цьому лісі, виник конфлікт із-за того, що собака ОСОБА_8 вкусила когось з іншої компанії за палець. Він з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 підійшли до них, щоб з'ясувати обставини і причини конфлікту та примиритись. Під час розмови з хлопцями він почув позаду себе тупіт та крик, обернувшись побачив, що на нього біг ОСОБА_4, який зі стрибка вдарив його в плече ногою. Від удару він встояв на ногах, після чого ОСОБА_4 вдарив його кулаком в обличчя і він впавши, скотився в яр. Коли піднявся з яру обличчя його було розбите побачив, попереду себе на відстані 5 метрів ОСОБА_4, який стояв до нього спиною та бив ОСОБА_5. Обійшовши потерпілого, він попросив його припини бити ОСОБА_5, після чого ОСОБА_4 знову наніс йому удар в обличчя від якого він впав на землю. Поруч не було ні каменю, ні пляшки, ні палиці, якою б можна було б оборонятися. Падаючи, він провів, правою рукою по кишені і відчув ніж, який він приніс з собою. Хотів цим ножем просто відмахнутися, а при необхідності вдарити потерпілого в праву руку (плече), щоб рука втратила працездатність і він перестав битись. Коли він виставив ніж , ОСОБА_4 наніс йому удар рукою в скроню і , мабуть, натикнувся на ніж. Від удару ОСОБА_4 його відкинуло в бік. На ножі він побачив кров, але не придав цьому значення. ОСОБА_4 взявся за груди і пішов. Він злякався і заховав ніж у дуплі дерева. Пізніше, він з ОСОБА_14 пішли на місце події шукати залишені сокири та ніж. Знайшовши ніж, він переховав його в лісі. Ніж він брав з собою, щоб різати продукти. Коли підходив до хлопців виясняти конфлікт, ніж забрав з собою, не спеціально для вияснення конфлікту, а так як боявся його загубити. Потім віддав його працівникам міліції.
Засуджений ОСОБА_3 на протязі досудового слідства та в судових засіданнях неодноразово змінював свої показання, які є суперечливі між собою і суд визнав їх такими, які свідчать про бажання засудженого уникнути відповідальності за умисне вбивство.
Так, в своїх перших свідченнях, даних ним в якості свідка, на другий день після події (а.с. 41), він не згадує про нанесення ним ножового удару ОСОБА_4, показав, що коли він виліз з яру, то побачив, що ОСОБА_4 б'є всю їх компанію. Він відчув, що в нього розбитий ніс і губа і підійшов до потерпілого, сказавши щоб той перестав битися. У відповідь ОСОБА_4 наніс йому один удар в щелепу. Після цього він почав збирати всі їх речі, а бійка продовжувалася, з ким і хто бився він вже не бачив. Більше про бійку він сказати нічого не може.
В своїй явці з повинною (а.с.75), яку власноручно написав, засуджений визнає свою вину в умисному нанесенні удару ножем ОСОБА_4 в праву частину грудної клітки, детально вказуючи, що він разом зі своїми друзями 01 травня 2005 року відпочивали в лісі біля АДРЕСА_2 і собака ОСОБА_8 вкусила за палець хлопця з іншої компанії, почали розбиратися. Він теж заспокоював хлопців. Раптом, він почув ззаду якийсь топіт і коли повернувся, побачив, що на нього біжить хлопець (ОСОБА_4), який закричав і вдарив його ногою в плече. Він встояв на ногах і замахнувся вдарити того, але ОСОБА_4 випередив його - двома ударами кулаком по обличчю. Від ударів він впав у яр. У нього був розбитий ніс, верхня губа і гематома під оком. Він піднявся з яру і підійшов до нього знову. ОСОБА_4 знову ударив його кулаком в щелепу. В цей момент, він ухватився за ніж, який був у нього в задній кишені і наніс йому удар в праву частину грудної клітки. В цей час ОСОБА_4 вдарив його в висок, але раптом схватився за груди і відійшов в сторону. Від удару його (ОСОБА_3) відкинуло в сторону. Ніж він заховав знову в кишеню. До нього підійшла дівчина з їх компанії, почала плакати, він її заспокоював. На покривалі сидів ОСОБА_9, якому наніс ОСОБА_4 удар в область нирок, йому дали води. Ніж він сховав в лісі під деревом.
Ні за ОСОБА_9, ні за інших друзів, яких треба було йому захищати засуджений в явці з повинною не згадував.
При допиті його в якості підозрюваного (а.с.83) він вже по іншому розповідає про обставини скоєного , показуючи, що піднявшись з яру, побачив ОСОБА_4, який вдарив ОСОБА_9, і замахнувся знову для того, щоб нанести удар. Щоб захистити ОСОБА_9 він підійшов до ОСОБА_4 спереду і замахнувся на нього кулаком. ОСОБА_4 випередив його, вдаривши його кулаком лівої руки в правий бік голови і він, падаючи, випадково зачепив рукою ніж, який знаходився в кишені штанів і, коли ОСОБА_4 знову заніс праву руку, щоб вдарити його, він вийняв з чехла ніж, який знаходився в кишені і одночасно з його ударом він наніс удар ножем правою рукою в праву частину грудної клітки і витягнув ніж, так як його відкинуло ударом в протилежну сторону, а ОСОБА_4 схватився за груди з правої сторони і пішов в бік.
При проведенні слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події засуджений показав (а.с.84-86), що коли він вийшов з яру, то в двох метрах від себе побачив ОСОБА_4, який з кимсь бився і коли він підійшов до нього, то той наніс йому удар кулаком лівої руки в щелепу справа. Він від удару нагнувся вліво і правою рукою на відчуття виявив у себе в кишені справа, в чехлі, ніж. В цей момент засуджений почав наносити йому удар правою рукою в область голови, а він витягнув ніж і одночасно рухом руки вдарив ОСОБА_4 ножем, який тримав в правій руці, в праву частину грудей. А ОСОБА_4 ударив його в висок.
З викладеного в явці з повинною видно, що ОСОБА_3 побачив ОСОБА_9, який сидів на покривалі, вже після того, як ОСОБА_4 одержав ножовий удар. В показаннях в якості потерпілого говорить, що захищав ОСОБА_9, в показаннях при відтворенні обстановки та обставин події - бачив як ОСОБА_4 з кимсь бився.
Зазначені показання ОСОБА_3 свідчать про те, що удар ножем потерпілому ОСОБА_4 він наніс умисно, з мотиву помсти.
Далі, вже з участю адвоката, він говорить по іншому відносно нанесення ножового удару, стверджуючи про необережність в його спричиненні і, що ОСОБА_4 сам напоровся на ніж.
При допиті 12.05.2005 року, в якості обвинуваченого (а.с.103-104), ОСОБА_3 показував, що коли він піднявся з яру, то побачив, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_9 ногою по тулубу і хотів ще вдарити останнього, а він його собою закрив і ОСОБА_4 вдарив його (ОСОБА_3) лівою рукою в праву щелепу. Він відхилився і „нащупал" у кишені ніж, виставив його поперед себе з метою захисту і ніж попав у праву частину грудей ОСОБА_4. Останній схопився за праву частину грудей і пішов. Він захищав життя та здоров'я своє і ОСОБА_9.
Пізніше , 29.096.2005 року , при допиті в якості обвинуваченого (а.с.211-212), ОСОБА_3 показав, що він, щоб захистити ОСОБА_9 замахнувся на ОСОБА_4 кулаком, однак той випередивши, вдарив його, від чого він відхилився і випадково рукою зачепив за кишеню штанів і нащупав ніж за який до цього забув і згадав, коли лише за його зачепив. В цей момент ОСОБА_4 знову заніс праву руку, щоб нанести йому удар в голову і він вихватив з ножен в кишені ніж і одночасно з його ударом, наніс удар ножем правою рукою в праву частину грудної клітки і видернув його назад, так як його відкинуло ударом в протилежну сторону, а ОСОБА_4 схватився за груди з правої сторони і пішов в бік. І далі показав: „Я хотів лише якось зупинити його і в груди не хотів попадати, а думав що попаду ножем йому в руку".
Даючи показання в судовому засіданні в суді 1 інстанції 13 вересня 2005 року, ОСОБА_3 знову по іншому говорить про обставини нанесення ножового удару потерпілому (а.с.305-308). Коли виліз з яру, то побачив, що ОСОБА_4 бив ОСОБА_9. Він підійшов з іншого боку до нього, просив заспокоїтися, але він „знову вдарив мене в обличчя, і коли я падав, то однією рукою на землю, а іншою вчепив кишеню і вихопив з кишені джинсів ніж. Я хотів відмахнутися і при необхідності вдарити в праву руку, щоб вона втратила дієздатність і він перестав битись. . . . Коли я виставив ніж, то цей хлопець вдарив мене в скроню, в мене зіскочила рука і він в цей час напоровся на ніж. Від його удару мене відкинуло в бік. Я не відчув як вдарив його ножем." 1 далі в цих же показаннях: „Ніж витяг з кишені, щоб
захиститись, хотів щоб той хлопець більше не нападав, хотів поранити його в праву руку.
В одному випадку ОСОБА_3 наполягає на вбивстві через необережність, в інших - на умисному при перевищенні меж необхідної оборони.
В той же час в зазначеному вище судовому засіданні на питання головуючого засуджений показав (а.с.307 зв.), що дані ним покази в явці з повинною ( на а.с. 75) та в якості підозрюваного (на а.с. 83), де він вказував на умисне ціленаправлене нанесення ножового удару потерпілому - він підтримує.
Крім цього, ОСОБА_3 не заперечував можливість уникнути конфлікту з ОСОБА_4 (а.с. 307).
Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_15, потерпіла по справі, підтримуючи обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України зазначала, що його сина вбито умисно і не при перевищенні меж необхідної оборони, ножовий удар був усвідомлений і сильний. Охарактеризувала сина, як спокійного, врівноваженого хлопця, фізично розвиненого. Займався він тайським боксом і якби наносив ті удари, за які говорить засуджений, то тілесні ушкодження у ОСОБА_3, повинні бути більш тяжчі, ніж у висновку експертизи. Знаючи сина, не вірить, що він міг розпочати бійку і якщо він когось вдарив, то тільки у відповідь. (а.с.417-418).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 01.05.2005 року разом з ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_14, дівчатами на ім'я ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інші прийшли до лісу біля АДРЕСА_2 неподалік АДРЕСА_3, відсвяткувати релігійне свято "Пасха". Між ними та компанією, що знаходилась неподалік виник конфлікт. В той час коли він разом з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_3, розмовляв з хлопцями з іншої компанії побачив, що на них біг хлопець високого зросту в чорній майці, як потім він дізнався від працівників міліції його звали ОСОБА_4, який з розбігу наніс удар ногою ОСОБА_3 в плече і той падає в яр, біля якого все це відбувалося. Він підійшов до ОСОБА_4 та запропонував помиритися, в відповідь останній вдарив його і він втратив свідомість. Потім пам"ятає, як його відкачували, збирали речі і йшли додому. Офіційно в лікарню він не звертався, рентгенівських знімок не робив (а.с.403-405,422-423).
На а.с. 379 , при розгляді апеляцій 27 грудня 2005 року, ОСОБА_9 показав, що коли ОСОБА_4 вдарив його в область нирок, то він упав, у нього проблеми з нирками, його відтягли на покривало і коли він прийшов до тями, то побачив як ОСОБА_4 вдарив ще раз ОСОБА_3.
В судовому засіданні 13 вересня 2005 року свідок ОСОБА_9 показав, що його ОСОБА_4 вдарив в область нирок, він втратив свідомість від болю, а потім відповз на покривало, це метрів 3-4 від місця конфлікту. Коли ОСОБА_3 виліз з яру, то почав миритися з ОСОБА_4, а той почав його бити. Йому ( свідку) було погано і він почав пити воду. Він не бачив як ОСОБА_3 чинив опір ОСОБА_4, він бачив як ОСОБА_4 побіг кудись за гору від ОСОБА_3. ОСОБА_4 був високим, десь 196 см зростом.
Тут же, на питання головуючого, свідок відповів, що прийшовши до тями, доповз до покривала, ліг, взявся за нирки . Він бачив, що після того як ОСОБА_3 виліз з яру, ОСОБА_4 ще раз вдарив того в область голови. До нього в цей час підійшов ОСОБА_18, спитав як він, почав обливати його водою, підбігли дівчата. Він бачив як ОСОБА_4 взявся за майку і відбіг від ОСОБА_3. Також показав, що коли ходили до лісу ОСОБА_3 інколи брав з собою ніж, з скляною ручкою, який носив в задній кишені джинсів (а.с.311-312).
В зазначених вище випадках показання ОСОБА_9 узгоджуються з явкою з повинною ОСОБА_3.
З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що коли ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4, виходячи з яру, то його вже відтягували на покривало від місця, де наніс йому удар ОСОБА_4. Показання ОСОБА_3, ОСОБА_9 свідчать про те, що сам ОСОБА_4 в цей момент до ОСОБА_3 не підходив, а значить в засудженого не було підстав від нього захищатися, а навпаки, ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_4, виясняти відносини, відчувши, що в нього розбита губа та гематома під оком.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 підтвердила свої покази дані на досудовому слідстві та показала, що 01.05.2005 року вона разом з ОСОБА_3, ОСОБА_13 Ю., ОСОБА_10, ОСОБА_7 ОСОБА_8 та іншими, прийшли відпочивати в ліс. В десяти метрах від їх компанії знаходилась інша компанія, з хлопцями якої виник конфлікт, який переріс в бійку. Під час бійки незнайомий хлопець зростом 180 -185 см вдарив ОСОБА_3 в обличчя кулаком від чого останній скотився в яр. Також бачила як цей хлопець підбіг до ОСОБА_5 та вдарив його ногою по тулубу в область нирок.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 01.05.2005 року він дійсно разом зі своїми друзями, де був і ОСОБА_3 прийшли до лісу біля АДРЕСА_3 святкувати релігійне свято "Пасха". Під час відпочинку вживали спиртні напої. Біля них відпочивало ще багато інших компаній. Близько 16 години до нього підійшов незнайомий хлопець, з яким у нього виник конфлікт з приводу того, що його покусала собака та наніс кулаком в обличчя декілька ударів. Від ударів він впав і що відбувалась далі не пам'ятає, оскільки втратив свідомість. Також показав, що він знав про наявність у ОСОБА_3 ножа, зробленого під мисливський, довжиною
біля 22 - 25 см. ОСОБА_3 завжди носив його з собою. В той день він бачив цей ніж у засудженого в задній кишені джинсів.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 13 вересняя 2005 року показав, що 01.05.2005 року біля 13 години він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_9, та іншими святкували релігійне свято "Пасха" в лісі біля АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Всі вживали спиртні напої. Біля 16 години між ними та хлопцями з іншої компанії, які відпочивали поруч, виник конфлікт. Через деякий час з лісу до них підійшли незнайомі хлопці, які почали з ними бійку, під час якої ОСОБА_18 вдарив обухом сокири незнайомого хлопця. Потім він відібрав у ОСОБА_18 сокиру та викинув в бік яру. Біля 23 години в той день ОСОБА_3 разом з ОСОБА_14 повернулись на місце де відпочивали, щоб забрати ніж. Під час обговорення обставин бійки, ОСОБА_3 розповів, що після удару ОСОБА_4 він впав в яр. Піднявшись з яру кричав „я його чи вб"ю, чи зарубаю", точно не пам"ятає. Вилізши з яру, ОСОБА_3 був від ОСОБА_4 метрів за 20 і останній стояв до нього боком. Коли ОСОБА_3 наніс удар потерпілому, останній пішов вглиб лісу, самого удару ОСОБА_4 він не бачив, але що наніс удар ОСОБА_3 знає зі слів. Також показав, що 01.05.2005 року ОСОБА_3 мав при собі ніж з чорною ручкою, червоними та білими смугами, який знаходився у нього в кишені джинсів. Даний ніж раніше він бачив у підсудного вдома (а.с.326-327).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 підтвердив свої покази дані на досудовому слідстві (а.с.242-243) і показав, що 01.05.2005 року біля 21 години він в лісі поряд з АДРЕСА_4 зустрів ОСОБА_3, ОСОБА_18 та ОСОБА_5 з якими випив горілки, після чого ОСОБА_3 запропонував йому піти до лісу, де він в день святкував релігійне свято "Пасха" та забрати там його ніж. Коли вони прийшли до вказаного ОСОБА_3 місця, останній спустився в яр і щось дістав з під дерева. Піднявшись на гору ОСОБА_3 розповів йому, що даним ножем в цей день під час бійки він наніс удар невідомому хлопцю.
Свідок Пужак С.В., покази якого були досліджені в судовому засіданні , показав, що 01.05.2005 року біля 12 години він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_20, дівчатами ОСОБА_16, ОСОБА_17 прийшли в ліс святкувати релігійне свято "Пасха". Неподалік відпочивали незнайомі хлопці з якими виник конфлікт. Під час розмови з ними вискочив молодий хлопець з голим торсом, високого зросту, який з розбігу вдарив ОСОБА_3 спочатку ногою в обличчя, а потім два чи три рази кулаком. Від ударів ОСОБА_3 впав в яр. Також бачив, що незнайомий молодий чоловік без верхнього одягу вдарив ОСОБА_5 по тулубу. Як розвивались події далі не бачив, оскільки заспокоював дівчину.
Не пам'ятає хто йому сказав, що ОСОБА_3 підрізав незнайомого хлопця (а. с. 317-318).
В судовому засіданні досліджувалися покази експерта Хохол П.В., які він давав в суді 13 вересня 2005 року, він підтвердив висновки судово -медичної експертизи трупа ОСОБА_4, зазначивши, що при судово -токсилогічному дослідженні крові трупа, був виявлений етиловий спирт концентрації 1,0 %о, що стосовно живої людини відноситься до легкого ступеня алкогольного сп'яніння. Не виключав можливість заподіяння зазначених в експертизі трупа тілесних ушкоджень ОСОБА_4 при обставинах вказаних підсудним, ножем з довжиною леза 118 мм., з достатньою силою удару для виникнення даних ушкоджень.
Також досліджувалися в судовому засіданні покази свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, які вони давали в судовому засіданні 13 вересня 2005 року і які суд визнав такими, що відповідають дійсності, оскільки вони підтверджуються сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів.
Із висновків судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_4 за № НОМЕР_1, вбачається, що смерть ОСОБА_4 була констатована 01.05.2005 року о 19 годині 20 хвилин (а.с. 129-131).
При судово - медичній експертизі трупа виявлено наскрізне ножове поранення правої половини грудної клітини з пошкодженням життєво важливих органів - серця та легені середньої долі. Вищевказані тілесгні ушкодження ускладнилися масивною крововтратою, що явилося причиною смерті.
Даною експертизою встановлено, що тілесні ушкодження, які виявлені при експертизі трупа, виникли вірогідніше всього від дії ножа, відносяться до категорії тяжких, строк їх спричинення 01.05.2005 року.
В момент спричинення тілесних ушкоджень, вірогідніше всього потерпілий знаходився в вертикальному чи близькому до цього положенні і передньою поверхнею тіла був звернутий до нападника.
Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати активні дії, які не потребували великих фізичних зусиль і при цьому міг усвідомлювати навколишнє середовище.
Слідів самозахисту при експертизі трупу не виявлено. Тілесні ушкодження виявлені при експертизі трупа, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Показання засудженого ОСОБА_3 на досудовому слідстві повністю узгоджуються з протоколом відтворення обстановки та обставин події за його участю від 05.05.2005 року, де він добровільно розповів та показав, як під час бійки наніс ОСОБА_4 удар ножем в груди (а. с. 84 -94).
З акту судово - медичної експертизи підсудного ОСОБА_3 від 06.05.2005 року за № НОМЕР_2 вбачається, що у нього виявлені тілесні пошкодження у вигляді синця правої очної орбіти, рани слизової верхньої губи, які могли утворитися 01.05.2005 року від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( а. с. 140,141).
Даний висновок підтверджує, що дійсно відбулася бійка і зазначені тілесні ушкодження ОСОБА_3 в сукупності з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні не можуть свідчити про те, що він був у стані необхідної оборони. Доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що він захищався від ОСОБА_4 із застосуванням ножа, не є переконливими, суперечать зібраним доказам і спростовуються даними висновків судово- медичних експертиз відносно потерпілого та засудженого. Докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 знаходився в стані необхідної оборони, межі якої перевищив, відсутні як в матеріалах кримінальної справи, так і не добуті в період судового слідства. Навпаки, докази свідчать про ціленаправленість та контрольованість дій засудженого.
Згідно висновків судово - медичної експертизи (імунології) на двох фрагментах майки, вилучених з місця події (а. с. 3,4), знайдено кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_4 ( а. с. 164 - 167).
Виходячи з висновків амбулаторної судово - психіатричної експертизи за № НОМЕР_3, підсудний ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, за своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними.
ОСОБА_3 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не знаходився, за психічними станом йому не показане застосування примусових заходів медичного характеру ( а. с. 221 - 223).
Суд прийшов до правильного висновку, що 01.05.2005 року в вечірній час, в лісі, поблизу АДРЕСА_2 Чернігівського району мала місце бійка між засудженим та потерпілим, яка скінчилася умисним вбивством ОСОБА_4, з мотиву помсти. Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну оцінку. Тому, дії ОСОБА_3 судом вірно кваліфіковані за ст. 115 ч. 1 КК України.
В судовому засіданні також знайшов підтвердження той факт, що засуджений без належного дозволу носив при собі холодну зброю - ніж, це не заперечував і сам засуджений і підтверджується висновком експертизи.
10
Безпідставні є доводи засудженого , що він повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності згідно ст.263 ч.3 КК України, так як він цей ніж добровільно здав працівникам правоохоронних органів.
При його затриманні, при допиту його в якості підозрюваного він приховував факт наявності в нього ножа, а вже при проведенні слідчої дії -відтворення обстановки та обставин події він показав та розповідав як скоював злочин та указав місце, де він закопав знаряддя злочину - ніж. Чехол та ніж були відкопані та вилучені, що відображено в даному протоколі (а.с.84-86).
Виходячи з цього, суд вірно прийшов до висновку, що підстав вважати, що ОСОБА_3 добровільно здав зброю не має.
Його дії за ст. 263 ч.2 КК України судом кваліфіковані вірно.
Покарання, яке призначене судом засудженому ОСОБА_3 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних, що характеризують особу, суд врахував обтяжуючу покарання обставину -скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та відсутність пом'якшуючих покарання обставин. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є справедливим.
Суд обґрунтовано стягнув матеріальні та моральні збитки в зазначеному в вироку розмірі, оскільки це підтверджується доказами по справі.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляції помічника прокурора Чернігівського району, який брав участь у судовому розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2006 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Головуючий: Судді: