ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа № 01/10/5026/779/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),

суддів:Білошкап О.В.,

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Золотоношом'ясо" арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича,

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року,

та ухвалуГосподарського суду Черкаської області від 17 вересня 2013 року,

у справі № 01/10/5026/779/2011,

за заявою доПублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (м. Київ), Відкритого акціонерного товариства "Золотоношом'ясо" (м. Золотоноша, Черкаська область),

про визнання банкрутом, -

за участю представників:

від арбітражного керуючого: Звєздічев М.О. - особисто;

від ПАТ "Перший український міжнародний банк": Печерський П.М. - представник (довіреність від 20.06.2012 року);

представники інших учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2011 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі за текстом - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") порушено провадження у справі № 01/10/5026/779/2011 про банкрутство ВАТ "Золотоношам'ясо"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.04.2012 року у справі № 01/10/5026/779/2011 визнано вимоги кредиторів до боржника: ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" у розмірі 111 289 328 грн. 12 коп. (1 896 грн. 00 коп. - перша черга, 92 202 341 грн. 09 коп. - четверта черга, 19 085 091 грн. 03 коп. - шоста черга); ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 282 421 грн. 78 коп. - четверта черга; ФОП ОСОБА_7 у розмірі 97 327 грн. 83 коп. - четверта черга; ФОП ОСОБА_8 у розмірі 22 321 грн. 94 коп. - четверта черга; ФОП ОСОБА_9 у розмірі 5 438 грн. 75 коп. - четверта черга; ПВКФ "Ягуар-М" у розмірі 79 736 грн. 72 коп. - четверта черга; ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 2 646 833 грн. 00 коп. (2 486 592 грн. 07 коп. - четверта черга, 160 240 грн. 93 коп. - шоста черга). Вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" у розмірі 11 646 707 грн. 55 коп. та ВАТ "Державний ощадний банк України" Філія - Золотоніське відділення № 3275 у розмірі 141 354 грн. 04 коп. визнані такими, що підлягають до окремого внесення до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Відмовлено ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 у визнанні конкурсними кредиторами. Відмовлено ФОП ОСОБА_12, ТзОВ "Макрос", ПАТ "Перший Український міжнародний банк" у визнанні кредиторами боржника, оскільки - ці вимоги визнані погашеними.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року у справі № 01/10/5026/779/2011 ВАТ "Золотоношам'ясо" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О., інше.

У червні 2012 року ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" звернулось до Господарського суду Черкаської області із Заявою, у якій просило виключити зі складу ліквідаційної маси 200 000 грн. 00 коп., помилково перерахованих на рахунок ВАТ "Золотоношам'ясо" та зобов'язати банкрута повернути безпідставно утримані грошові кошти. В обґрунтування поданої Заяви ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" вказує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.09.2011 року у справі № 09/5026/1935/2011 присуджено до стягнення з ВАТ "Золотоношам'ясо" на користь ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" 200 000 грн. 00 коп. - безпідставно отриманих коштів, які, в подальшому, були включені ліквідатором ВАТ "Золотоношам'ясо" до складу ліквідаційної маси. ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" посилається на ту обставину, що, все майно та грошові кошти ВАТ "Золотоношам'ясо" включені до його ліквідаційної маси банкрута, склад та розмір якої затверджено господарським судом, а тому ліквідатор, за твердженням останнього, не має права використовувати включене до ліквідаційної маси майно не за призначенням.

У вересні 2013 року ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" звернулось до Господарського суду з Уточненням до Заяви, у якій просило виключити грошові кошти у розмірі 200 000 грн. 00 коп., помилково перераховані ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" боржнику; стягнути за ухвалою Господарського суду Черкаської області грошові кошти у розмірі 200 000 грн. 00 коп. на користь ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 (суддя - Чевгуз О.В.) заяву Приватного акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод" (далі за текстом - ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод") задоволено частково; зобов'язано ліквідатора ВАТ "Золотоношам'ясо" виключити з ліквідаційної маси помилково перераховані ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" 200 000 грн. 00 коп., які підлягають до стягнення на користь ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" при виконанні рішення у справі № 09/5026/1935/2011; провадження у справі в частині вимог ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" про стягнення за ухвалою Господарського суду Черкаської області коштів в розмірі 200 000 грн. 00 коп. на користь ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" припинено. Зазначена ухвала мотивована, зокрема тим, що кошти в розмірі 200 000 грн. 00 коп. вже стягнуті з боржника на користь заявника, отже провадження у справі в частині зазначених вимог підлягає припиненню на підставі п. 2) ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 (головуючий суд - Разіна Т.І., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ "Золотоношам'ясо" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду та не знайшов достатніх підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ліквідатор ВАТ "Золотоношом'ясо" арбітражний керуючий Звєздічев М.О. звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод". При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 35 ГПК України, ст. ст. 1, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 184, 192 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Золотоношом'ясо" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції арбітражний керуючий Звєдічев М.О. та представник ПАТ "Перший український міжнародний банк" касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просили її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод".

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2011 року за заявою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" порушено провадження у справі № 01/10/5026/779/2011 про банкрутство ВАТ "Золотоношам'ясо"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Платіжним дорученням № 2697 від 29.08.2011 року (призначення платежу: "За придбану сировину згідно н.26081-4 від 26.08.2011 ПДВ 33 333 грн. 33 коп.") ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" перерахувало на рахунок ВАТ "Золотоношам'ясо" 200 000 грн. 00 коп.

Накладна № 26081-4 від 26.08.2011 року була отримана ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" від ТзОВ "Золотоноша АГРО" на поставку 15000 кг яловичини 1 категорії на загальну суму 510 000 грн. 00 коп. Крім цього, ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" від ТзОВ "Золотоноша АГРО" одержані податкові накладні від 22.08.2011 року № 33/4 та від 26.08.2011 року № 41/4.

30.08.2011 року головний бухгалтер ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" подав директору товариства службову записку, у якій вказав, що 29.08.2011 була проведена оплата в сумі 200 000 грн. 00 коп. ВАТ "Золотоношам'ясо" замість ТзОВ "Золотоноша АГРО".

На підставі Наказу № 1244 від 30.08.2011 року було проведене службове розслідування і, згідно з поясненнями працівників ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод", сировина поступила 27.08.2011 року від ТзОВ "Золотоноша АГРО", та була помилково оприбуткована по колишньому контрагенту ВАТ "Золотоношам'ясо" і на підставі сальдової відомості кошти в сумі 200 000 грн. 00 коп. помилково перераховані на ВАТ "Золотоношам'ясо".

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.09.2011 року у справі № 09/5026/1935/2011 (що у встановленому чинним законодавством порядку набрало законної сили), яким позов ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" задоволено повністю та присуджено до стягнення з ВАТ "Золотоношам'ясо" на користь позивача 200 000 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів.

На примусове виконання вказаного рішення місцевого господарського суду у справі № 09/5026/1935/2011, 27.09.2011 року було видано Наказ, який, в подальшому, було пред'явлено для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Постановою головного державного виконавця Горбатюк В.П. від 28.10.2011 року порушено виконавче провадження № 29315533 з примусового виконання Наказу Господарського суду Черкаської області № 09/5026/1935/2011 від 27.08.2011 року.

Постановою головного державного виконавця Горбатюк В.П. від 03.01.2012 року виконавче провадження № 29315533 зупинено у зв'язку з надходженням ухвали Господарського суду Черкаської області у справі № 01/10/5026/779/2011 від 14.11.2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Золотоношам'ясо", згідно з п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2012 року у справі № 09/5026/1935/2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2012 року (прийняті за результатами розгляду скарги ПАТ "Перевальській м'ясопереробний завод" на дії відділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області щодо виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2011 року у справі № 09/5026/1935/2011) з направленням справи на новий розгляд. У мотивувальній частині вказаної постанови Вищим господарським судом України зазначено, що Господарським судом Черкаської області в рішенні від 16.09.2011 року встановлено, що відповідач у справі № 09/5026/1935/2011 - ВАТ "Золотоношам'ясо" без достатніх правових підстав набув право розпоряджатися коштами позивача - ПАТ "Перевальській м'ясопереробний завод" у розмірі 200 000 грн. 00 коп., оскільки сторони між собою не пов'язані договірними відносинами, та ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" не є кредитором ВАТ "Золотоношам'ясо", а є власником зазначених вище коштів, тому порушення справи про банкрутство відповідача не є підставою для зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 16.09.2011 року Господарського суду Черкаської області у справі № 09/5026/1935/2011.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року у справі № 01/10/5026/779/2011 ВАТ "Золотоношам'ясо" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О., інше.

Постановою головного державного виконавця Горбатюк В.П. від 15.01.2013 року виконавче провадження № 29315533 закінчено у зв'язку з публікацією 18.12.2012 року оголошення про визнання ВАТ "Золотоношам'ясо" банкрутом.

У червні 2012 року ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод" звернулось до Господарського суду Черкаської області із Заявою, у якій просило виключити зі складу ліквідаційної маси 200 000 грн. 00 коп., помилково перерахованих на рахунок ВАТ "Золотоношам'ясо" та зобов'язати банкрута повернути безпідставно утримані грошові кошти.

Встановивши наведені вище обставини, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для виключення з ліквідаційної маси ВАТ "Золотоношам'ясо" 200 000 грн. 00 коп. помилково перерахованих останньому ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод", оскільки ВАТ "Золотоношам'ясо" не є власником зазначених коштів.

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, арбітражний керуючий Звєздічев М.О. звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 35 ГПК України, ст. ст. 1, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 184, 192 ЦК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод".

Задовольняючи частково подану арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

За визначенням ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його іншим особам в установленому порядку. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації".

У ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Визначення термінів і понять), зокрема визначено, що отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Статтями 3, 4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначає, що помилкове зарахування коштів - зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх зарахування на рахунок неналежного отримувача; сума переказу - відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі. Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо). Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку. Банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей. Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" № 227/95 від 16.03.1995 року, установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

В силу приписів ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про виключення з ліквідаційної маси ВАТ "Золотоношам'ясо" грошових коштів у розмірі 200 000 грн. 00 коп. (які були помилково перераховані на його рахунок ПАТ "Перевальський м'ясопереробний завод") не досліджено питання того, яким чином зазначені грошові кошти обліковувались (обліковуються) товариством, чи були вони ідентифіковані ВАТ "Золотоношам'ясо" як такі, що зараховані на його рахунок помилково, та чи були ці грошові кошти внесені у ліквідаційну масу (і у якому статусі) оскільки з ліквідаційної маси можна виключити лише те майно, яке до неї включено.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій, з метою уникнення подвійного отримання ПАТ "Перевальський м'сопереробний завод" спірних грошових коштів (як шляхом задоволення Заяви про виключення майна (грошових коштів у розмірі 200 000 грн. 00 коп.) з ліквідаційної маси) так і на підставі обов'язкового до виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2011 року та виданого на його виконання Наказу), мало би бути достеменно з'ясовано підстави, за яких ПАТ "Перевальський м'сопереробний завод" звертається із Заявою про виключення майна з ліквідаційної маси; обраний заявником спосіб захисту свого права (шляхом стягнення з ВАТ "Золотоношам'ясо" грошових коштів чи зобов'язання ВАТ "Золотоношам'ясо" як неналежного отримувача повернути грошові кошти, оскільки, в такому випадку, необхідно вирішити питання щодо того, чи набуло ПАТ "Перевальський м'ясопереробний комбінат" на підставі судових рішення та Наказу статусу кредитора у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом"), в тому числі і під час звернення до Господарського суду Черкаської області з позовом у справі № 09/5026/1935/2011; та дійсний статус заявника як учасника провадження у справі про банкрутство ВАТ "Золотоношам'ясо".

Статтями 1115, 1117 ГПК України встановлено, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Пунктом 3) ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав наведеного, постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року та ухвала Господарського суду Черкаської області від 17.09.2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Золотоношом'ясо" арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 вересня 2013 року у справі № 01/10/5026/779/2011 скасувати.

Справу № 01/10/5026/779/2011 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

П.К. Міщенко