Справа № 214/24451/12
Провадження №11/772/884/2013
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Сільченко О.В. Доповідач : Гончарук М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Гончарук М.М.
суддів: Паська Д.П., Пікановського Б.В.
прокурора: Кузьміна С.В.
обвинуваченого ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянула 04 грудня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Зелениці Б.І. на окрему постанову Літинського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року на вирок Літинського районного суду від 16 вересня 2013 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Багринівці , Літинського району, Вінницької області , проживаючого в АДРЕСА_1 з вищою освітою, українця, громадянина України, одруженого, має 3 неповнолітніх дітей не є депутатом, не працюючого, раніше не судимого, визнано невинуватим та виправдано через відсутність у його діях ознак складів злочинів передбачених ст. 190 ч. 1, 358 ч. 1, 4 КК України, ВСТАНОВИЛА:
Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він перебуваючи на посаді керівника гуртка "Фототехніка" Літинського районного центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Літинської РДА, який діє на базі Літинської СЗШ І-ІІІ ступенів, на якого згідно п.п. 3.1, 3.6 посадової інструкції керівника гуртка ЦДЮТ ( далі - інструкція) покладені обов'язки: комплектування складу учнів гуртка і вжиття заходів щодо його збереження протягом строку навчання; складання планів і програми занять, забезпечує їх виховання, ведення встановленому порядку документацію та звітності, а також згідно п. 2.11 Статуту Літинського районного ЦДЮТ затвердженого рішенням 25 сесії районної ради 5 скликання від 16.12.2009 № 413 (далі - Статут) комплектування гуртків здійснює у період з 1 до 15 вересня на початку навчального року, що вважається робочим часом керівника гуртка, п. 3.5 Статуту педагогічні працівники закладу зобов'язані: виконувати навчальні плани та програми; надавати знання, формувати вміння та навички з різних напрямків позашкільної освіти диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів вихованців, учнів і слухачів; вести документацію, пов'язану з виконанням посадових обов'язків (журнали, плани роботи тощо); дотримуватись вимог Статуту закладу, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
ОСОБА_2 на початку навчального року, тобто у вересні 2011 року склав 3 журнали планування та обліку роботи "Фототехнічного" гуртка ЦДЮТ (далі - журнал) в які заповнив відомості учнів Літинської СЗШ І-ІІІ ступенів №2, що вони є вихованцями даного гуртка та будуть його відвідувати на протязі 2011-2012 навчальних років, без відома дітей, яких включив до гуртка та їх батьків .
Зокрема, в журнал І-ої групи зазначив 14 вихованців, які повинні відвідувати заняття в четвер з 15.10 год. до 16.45 год., п'ятницю з 15.10 год. до 16.45 год. та в суботу з 12.00 год. до 13.45 год.;
- в журнал ІІ-ої групи зазначив 16 вихованців, які повинні відвідувати заняття в четвер з 13.20 год. до 14.55 год. та в понеділок з 15.10 год. до 16.45 год.;
- в журнал ІІІ-ої групи зазначив 14 вихованців, які повинні відвідувати заняття в понеділок з 13.20 год. до 14.55 год., п'ятницю з 13.20 год. до 14.55 год. та в суботу з 10.00 год. до 11.35 год.
ОСОБА_2 в період з 01.09.2011 по 01.05.2012 діючи умисно, в особистих інтересах, шляхом обману керівництва ЦДЮТ відділу освіти Літинської РДА, з метою заволодіння бюджетними коштами, підробив журнали обліку відвідування занять шляхом внесення в них завідомо недостовірних відомостей, а саме облік відвідування вихованцями занять та обсяги проведеної гурткової роботи, достовірно знаючи про те, що він проводив лише одне заняття з двох на день, а зазначені в журналах вихованці гурток не відвідували в результаті чого вносив відомості до журналів про кількість відпрацьованих ним годин та відвідування дітьми гурток на власний розсуд, що не відповідало дійсності, після чого вказані журнали подавав до перевірки керівництву ЦДЮТ відділу освіти Літинської РДА, які в свою чергу здійснювали формування табелів обліку використаного часу в відповідності до тих відомостей, які в журналах відображав ОСОБА_2
Вказані табелі стали підставою для нарахування заробітної плати працівникам ЦДЮТ відділу освіти Літинської РДА.Таким чином ОСОБА_2 під приводом проведення одного заняття, знаючи, що записані у книгах обліку робочого часу діти гурток не відвідують, а діти, які відвідують гурток займаються лише одну годину у відведені дні, а не дві, вніс завідомо неправдиві відомості до книг обліку робочого часу та в результаті чого незаконно заволодів бюджетними коштами за не проведені, які повинні були бути проведені у період з 13 год. 20 хв. до 14 год. 55 хв. щотижня у понеділок, четвер, п'ятницю та суботу. А тому ОСОБА_2 незаконно заволодів бюджетними коштами в сумі, що дорівнює чотирьом годинам з усіх 8 на тиждень, за період з 01.09.2011 по 01.05.2012 року в наслідок чого незаконно отримав заробітну плату в сумі 6040,70 грн., що також призвело до проведення безпідставних та незаконних відрахувань до державних цільових фондів на загальну суму 1422,47 грн., чим завдав матеріальної шкоди (збитків) державі на суму 7463,17 грн.Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 190 ч. 1 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), ст.358 ч. 1 КК України - підроблення документа, іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, ст. ст.358 ч.4 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Окрім того завершаючи розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 1, 358 ч. 1, 4 КК України суддею Літинського районного суду ВІнницької області Сільченком О.В. винесено окрему постанову від 16 вересня 2013 року з тих підстав, що під час судового слідства виявлені численні факти порушень вимог КПК України (1960 р.) та фальсифікації процесуальних документів слідчим прокуратури Літинського району Вінницької області Мельником С.В..
Не погоджуючись з рішеннями районного суду , прокурор прокуратури Літинського району Вінницької області Зелиниця Б.В. подав апеляції в яких просить вирок Літинського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року, яким ОСОБА_2 за ст.ст. 190 ч. 1, 358 ч. 1, 4 КК України виправдано у зв'язку з відсутність у його діях ознак складів вказаних злочинів, через неповноту та однобічність судового слідства; істотне порушення кримінально-процесуального закону; невідповідність висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи; неправильне застосування кримінального закону, скасувати а справу повернути прокурору на додаткове розслідування. В той же час, просить скасувати окрему постанову Літинського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подані ним апеляції, пояснення адвоката ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_2, який вказав на безпідставність поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора підлягають до задоволення а вирок суду підлягає скасуванню а кримінальна справа направленню на додаткове розслідування із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 132 КПК України ( в ред. 1960р) , у постанові про притягнення як обвинуваченого зазначається : хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей.
Орган досудового слідства вимоги ст. 132 КПК України ( в ред . 1960 р ) не виконав , так як формулювання обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 190 , ч 1,4 , ст 358 КК України ( а.с. 80-83, т 3 ) не містить виклад конкретних фактичних обставин події злочину , які обгрунтовують висновок про наявність злочину та його кваліфікацію , тому що у вище описаній постанові про притягнення як обвинуваченого незазначено час , місця , спосіб , наслідки та інші обставини вчинення злочинів , не вказані всі ознаки , сутєві для даного складу злочину , що вказує на не конкретизованість .
Відповідно до вимог ст.196 КПК України ( в ред.1960 р)експертиза призначається у випадках передбачених ст.ст. 75-76 КПК України ( в ред. 1960 р).
Згідно ст. 75 КПК України ( в ред.1960 р) експертиза призначається у випадках , коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові , технічні або спеціальні знання .
При провадженні досудового слідства по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 190, ч.1,4, ст.358 КК України , для визначення підробки записів у журналі відвідування занять необхідні були спеціальні знання.
Орган досудового слідства зазначені вимоги не виконав , так як не призначив та не провів експертизи ,що є порушенням вимог ст.ст. 196,75 КПК України( в ред.1960 р) .
Окрім зазначеного під час досудового слідства залишено поза увагою не досліджувалися докази, чи входило в посадові обов"язки ОСОБА_2 вносити записи в журнал планування та обліку "Фототехнічного" гуртка ЦДЮТ відділу освіти Літинської РДА ., також позаувагою слідства залишилися табеля нарахування заробітної плати ОСОБА_2 , згідно яких нараховувалась заробітна плата , яку на думку слідства він незаконно одержував .
Відповідно до вимог ст 218 КПК України ( в ред.1960 р) , слідчий визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку і виконавши вимоги статті 217 КПК України ( в ред.1960 р) , слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому , що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства. Слідчий зобов'язаний роз"яснив обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд його справи у суді першої інстанції одноособово суддею чи колегіально судом у складі трьох осіб у випадках, передбачених законом.
Якщо обвинувачений не виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи з участю захисника, йому пред'являються для ознайомлення всі матеріали справи. При ознайомленні з матеріалами справи обвинувачений вправі робити виписки з матеріалів справи і порушувати клопотання. Якщо в справі притягнуто декількох обвинувачених, слідчий повинен пред'явити кожному з них усі матеріали слідства.
Про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому пред'явлено матеріали справи для ознайомлення, зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи.
Якщо у справі бере участь захисник, слідчий надає можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи і захисникові, про що складає окремий протокол. При цьому пред'явлення матеріалів справи має бути відкладено до явки захисника, але не більше як на три дні. При неможливості для обраного обвинуваченим захисника з'явитися в цей строк слідчий вживає заходів, передбачених частинами четвертою і шостою статті 47 КПК України ( в ред.1960 р) .
Матеріали досудового слідства пред'являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими. Під час пред'явлення матеріалів досудового слідства слідчий зобов'язаний на вимогу обвинуваченого вручити йому засвідчену належним чином копію опису матеріалів кримінальної справи, про що зазначається у протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому і його захисникові матеріалів справи. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються і зберігаються окремо від кримінальної справи.
Обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки.
У разі зволікання ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченим чи його захисником слідчий за погодженням із прокурором або прокурор вносить до суду за місцем провадження слідства подання, яке суддя розглядає і своєю постановою може визначити строк, протягом якого обвинувачений і його захисник повинні ознайомитися з матеріалами справи та заявити клопотання. Після закінчення цього строку обвинувачений і його захисник вважаються ознайомленими з матеріалами справи.
На постанову судді прокурором, обвинуваченим чи його захисником протягом трьох діб із дня її винесення може бути подана апеляція. Подання апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
Зазначені вимоги ст. 218 КПК України ( в редакції 1960 р) органом досудового слідства не були виконані , про що свідчать заяви обвинуваченого та захисника , що є порушенням права обвинуваченого на захист .
Відповідно до ст 374 КПК України ( в ред.1960р) , Апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадках , коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення КПК України , які виключають можливість постановлення вироку , та при апеляційному розгляді було встановлено таку однобічність або неповновноту дізнання чи досудового слідства , які неможуть бути усуненні в судовому засіданні .
Викладені порушення норм КПК України вказують на неповноту досудового слідства так як досудове слідство проведено всупереч вимогам ст.ст 22,64 КПК України ( в ред.1960р), тому що не були досліджені обставини , які мають істотне значення для правильного вирішення справи та неправильність досудового слідства так як безпідставно не були застосовані норми КПК України, кримінального закону і без усунення зазначених порушень справа не може бути розглянута в апеляційному суді .Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний , обґрунтований та справедливий вирок, а тому, згідно ч.1 ст. 367, ч.1 ст. 370, ч. 2 ст. 374 КПК України (в ред. 1960 року ) тягнуть за собою його скасування з направленням справи на додаткове розслідування.
Відповідно до ст. 281 ч. 1 КПК України ( в ред 1960 року ) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Враховуючи, що при новому судовому розгляді справи може виникнути питання щодо проведення відтворення на місці події, як про це йдеться в апеляції прокурора, з метою встановлення обставин виготовлення ОСОБА_2 стендів, місце їх виготовлення, визначення точного робочого місця в той чи інший період часу.
Оскільки відповідно до пункту 11. Постанови пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.90 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" у якому наголошено про необхідність звернути увагу судів на те, що чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено проведення в судовому засіданні відтворення обстановки і обставин події. Якщо в ході судового слідства перевірку і уточнення результатів допиту підсудного, потерпілого, свідка або даних, одержаних при провадженні інших судово-слідчих дій, неможливо зробити за допомогою інших доказів без відтворення обстановки і обставин події, справа підлягає направленню на додаткове розслідування.
В ході проведення додаткового розслідування необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи апелянта, дати належну юридичну оцінку діям обвинуваченого відповідно до сукупності доказів здобутих при проведенні додаткового розслідування .
Керуючись ст.ст.365,366,374 КПК України ( в ред.1960 року), розділом ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Зелениці Б.В.- задовольнити.
Вирок Літинського районного суду від 16 вересня 2013 року за ст.190 ч1,ст.358 ч.1,4 КК України , щодо ОСОБА_2 та окрему постанову Літинського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року - скасувати а справу направити прокурору Літинського району Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування.
Ухвала остаточна оскарженню непідлягає
Судді:
З оригіналом вірно
суддя Апеляційного суду
Вінницької області М.М. Гончарук